Вісник Книжкової палати

Крадіжки книг із бібліотек Західної Європи

2025-03-13T10:54:47+02:00

У статті досліджено проблему крадіжок книг із бібліотек Західної Європи, зокрема історичні передумови, мотиви, причини, категорії, сучасні методи здійснення та заходи боротьби з цим явищем.
Проаналізовано наслідки втрат рідкісних і цінних видань для бібліотек та наукових спільнот, а також міжнародні ініціативи, спрямовані на захист цих культурних цінностей.
Розглянуто окремі випадки крадіжок книг із національних, університетських і монастирських бібліотек у хронологічному зрізі від середньовіччя до сьогодення.
Приділено увагу сучасним технологіям викрадення літератури з європейських бібліотек і міжнародній співпраці у боротьбі з цими злочинами.
Наведено рекомендації щодо заходів боротьби з крадіжками книг із бібліотек та убезпечення їхніх колекцій.

Роботизація бібліотек: новітні розробки та практичні кейси

2025-03-13T09:28:16+02:00

У статті розглянуто новітні розробки й конкретні практичні кейси, пов'язані з роботизацією бібліотечного простору та обслуговування у ХХІ ст.

Зазначено, що цифрова еволюція охопила майже всі галузі, зокрема й бібліотечну справу, і це особливо помітно в тенденції активного впровадження штучного інтелекту та робототехніки в бібліотечно-інформаційну діяльність на сучасному етапі.

На прикладі конкретних розробок і кейсів (мобільні роботи Фінч і Ліббі, робочий прототип Book Smile, проєкт "Comprehensive Access to Printed Materials", "робот-бібліотекар UJI" та ін.) доведено, що новітні робототехнології допомагають бібліотекам поповнювати колекції, поліпшувати взаємодію з користувачами, швидко реагуючи на їхні запити, а також підтримувати цінності інтелектуальної свободи, доступності та різноманітності. Водночас наразі є чимало викликів, зумовлених роботизацією бібліотечної галузі, зокрема йдеться про дотримання конфіденційності та безпеки, управління цифровими колекціями, забезпечення справедливого доступу та збереження культурної спадщини, брак фінансування, втрату робочих місць і недостатній рівень технічних знань та навичок, потрібних для обслуговування чи експлуатації роботів.

Зроблено висновок, що сучасні бібліотеки можуть втратити зв'язок із часом, якщо не використовуватимуть нові технології, зокрема й робототехніку, та вдосконалювати методологію надання інформації й послуг з їх допомогою.

Архітектурний портрет музеїв

2025-03-10T12:40:41+02:00

Дивак В. І. Архітектурно-планувальна організація розширення художніх музеїв : монографія. Київ : Ліра-К, 2022. 248 с.

Формування національного електронного депозитарію: обов'язковий примірник у фокусі цифровізації

2025-03-10T11:21:13+02:00

У статті досліджено питання створення депозитарію обов'язкового електронного примірника як основи для збереження національної цифрової спадщини.

Проаналізовано сучасні стандарти та принципи організації таких депозитаріїв у окремих країнах, охоплюючи аспекти тривалого зберігання, доступності й інтеграції з міжнародними системами.

Особливу увагу приділено викликам цифрової трансформації, що впливають на процес створення й управління депозитаріями.

Окреслено перспективи розвитку депозитаріїв обов'язкового електронного примірника в контексті інноваційних технологій і глобальних ініціатив.

Друковані видання з фондів Книжкової палати України як джерело маловідомих фактів з історії Злуки УНР і ЗУНР

2025-03-13T10:07:56+02:00

У статті розглянуто друковані видання України часів революцій і боротьби за збереження української державності 1917—1921 рр. із фондів Державного архіву друку Книжкової палати України. Проведене дослідження відповідає темі науково-дослідної роботи, запланованої у Книжковій палаті України на 2025 р. Мета статті полягає в актуалізації розвідницького дискурсу щодо вивчення різновидових вітчизняних друків, а головне завдання — в опрацюванні друкованих видань Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) у рік їх Злуки (1919). Серед досліджених авторкою примірників є чимало раритетних видань, які містять маловідомі факти з історії зазначеної події, зокрема: пропагандистська листівка-гасло про взяття Києва збройними силами УНР—ЗУНР 30 серпня 1919 р.; листівка з оголошенням щодо проведення Державної наради представників УНР і ЗУНР 28 жовтня 1919 р.; поодинокий номер журналу "Прапор України", виданий державним апаратом С. Петлюри 10 листопада 1919 р. тощо. Стаття відповідає вимогам наукової методології, спирається на принципи історизму, всебічності, повноти та об'єктивності; авторка використала загальні (опис, аналіз, синтез, узагальнення, класифікація) та спеціальні (періодизації, історико-порівняльний, контент-аналіз) методи наукового дослідження. Наукова новизна пропонованого дослідження полягає в систематизації й узагальненні відомостей щодо книжкових, періодичних та аркушевих видань, що виходили в Україні за доби Злуки УНР і ЗУНР. Серед них — офіційні видання тогочасних органів влади, наукові, науково-популярні, публіцистичні праці, агітаційно-пропагандистські брошури, навчальна та художня література тощо. Результатом проведеного дослідження став подієвий аналіз динаміки процесу утворення Великої Соборної України від проголошення до скасування Злуки УНР і ЗУНР та акцентований наголос на особливій ролі С. Петлюри у спробі збереження єдиної Української держави. Як наслідок, у науковий обіг введено маловживані натепер видання, бібліографічний опис яких склали фахівці Книжкової палати України. Практичне значення здобутих результатів полягає в можливості їх застосування в майбутніх дослідженнях.

Комунікаційне середовище в умовах трансформації медіасистеми

2025-03-13T08:45:15+02:00

У статті досліджено особливості функціонування комунікаційних середовищ в умовах трансформації традиційних і новітніх медіа. Розглянуто специфіку побудови та розвитку комунікаційних середовищ за умови зростання значущості регіональних медіа. Наголошено на важливості дотримання технологічних процесів виробництва інформації й стандартів діяльності соціальних медіа.

Проаналізовано виклики, які постали перед системою українських медіа внаслідок війни, й тенденції розвитку медіасистеми в цих умовах. Увагу зосереджено на кваліфікації особливостей функціонування комунікаційних середовищ локального характеру та формуванні методів їх дослідження.

Підсумовано, що дослідження комунікаційного середовища в умовах трансформації медіасистеми передбачає посилення уваги до регіональних медіа, які найінформативніше віддзеркалюють динаміку таких середовищ.

Актуальні методологічні орієнтири Library and Information Science

2025-03-10T12:58:40+02:00

У статті проаналізовано вибірку дослідницьких статей із бази даних Scopus 2023—2024 рр. з актуальними методологічними орієнтирами Library and Information Science, зазначеними в назві, анотації чи ключових словах.

Констатовано, що хоча нова методологія (Altmetrics, Altmetric Attention Score) поки поступається традиційним методологічним настановам (Bibliometrics, Scienometrics, Content Analysis, Citation Analysis), активно проводяться дослідження, спрямовані не тільки на вдосконалення наявних бібліометричних методів, а й на їх розширення, зокрема через розроблення нових наукометричних індексів (UR-index, Fi-index).

Еволюція технологічних методів переформатування друкованих видань у контексті збереження бібліотечних фондів

2025-03-10T13:56:52+02:00

Об'єкт дослідження — бібліотечні друковані видання як складова частина національної наукової та культурної спадщини. Предмет дослідження — технологічні методи конвертації друкованих видань у системі збереження бібліотечних фондів. Мета дослідження — простежити зміни, які історично відбувалися в технології конвертації бібліотечних друкованих видань; визначити перспективи процесу переформатування паперових документів. Актуальність дослідження. Тема дослідження актуалізована повномасштабним російським вторгненням в Україну (2022), під час якого ворог цілеспрямовано знищує осередки вітчизняної науки та культури. Зважаючи на те, що низка вітчизняних бібліотек зазнала руйнувань і пошкоджень, політику переформатування бібліотечних друкованих видань слід вважати одним із дієвих інструментів реалізації стратегії збереження національної документальної спадщини та її захисту, насамперед від наслідків воєнних дій. Актуальність дослідження також зумовлена вимогами сучасних користувачів щодо отримання зручного доступу до різновидів копій друкованих документів із бібліотечного фонду. Методологічна основа дослідження: аналіз, синтез, історичний, термінологічний, порівняльний, узагальнювальний підходи. Наукова новизна. Розширення професійних уявлень щодо технологій виготовлення копій друкованих документів, визначення спектра можливостей їх використання в системі бібліотечно-інформаційного обслуговування; окреслення напрямів подальшої конвертації бібліотечних друкованих видань у системі збереження бібліотечних фондів. Висновки. Наявність різновидів копій друкованих документів та їх залучення до повсякденного бібліотечно-інформаційного сервісу зумовлює потребу оптимізації наукового, навчального, виробничого, культурологічного, освітнього та інших суспільних процесів та є важливим чинником інноваційного національного розвитку. Перспектива подальших досліджень. Ґрунтовніше дослідити інформаційно-пошукові можливості оцифровування друкованих документів і визначити подальші шляхи збереження бібліотечних фондів відповідно до Стратегії захисту документальної спадщини.

Дослідження тематичної спрямованості публікацій у науковій періодиці України 2023 року за розділами УДК

2025-03-10T11:56:14+02:00

У статті подано результати бібліометричного аналізу напрямів наукових досліджень в Україні за розділами УДК за 2023 р. на основі бази даних "Літопис журнальних статей".

Державний бібліографічний покажчик "Літопис журнальних статей" виходить двічі на місяць і містить аналітичну бібліографічну інформацію про статті, документальні матеріали, твори художньої літератури, опубліковані у виданих на підконтрольній Україні території журналах, періодичних і продовжуваних виданнях, бюлетенях.

За результатами аналізу виявлено, що найбільша кількість публікацій у базі даних "Літопис журнальних статей" за 2023 р. міститься у класі 6 Прикладні науки. Медицина. Техніка, а найменша — у класі 2 Релігія. Теологія (богослов'я).

Аналіз тематичної спрямованості публікацій дає змогу визначити основні напрями наукових досліджень, результати яких були опубліковані в науковій періодиці України, відповідно до виконання положень Закону України від 11.07.2001 № 2623-III "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки".