Вісник Книжкової палати

Експорт книжкової продукції, міжнародні виставки, популяризація мови та літератури — чинники підвищення іміджу Королівства Іспанія на світовій арені

2024-11-25T13:07:50+02:00

У статті досліджено чинники, які впливають на формування позитивного іміджу Іспанії на світовій арені й дають змогу державі успішно економічно розвиватися, проводити потужну зовнішню політику та впливати на міжнародні процеси.

Основним напрямом дослідження є експорт книжкової продукції Іспанії до країн світу, участь у міжнародних книжкових ярмарках і заходах із популяризації іспанської мови та культури у світі.

Розглянуто аспекти реалізації планомірної політики держави щодо вивчення іспанської мови; визначено роль різних організацій у підготовці та проведенні заходів, спрямованих на популяризацію іспанської культури у світі.

Підсумовано, що іспанська модель поширення національної мови та культури на світовій арені доволі успішна. Досвід активної участі Іспанії в роботі міжнародних організацій може бути корисним для наслідування в Україні, оскільки нашій державі бракує послідовних і переконливих кроків з утвердження в сучасній світовій політиці.

Маловідомий Іван Шлендик (1889—1946): життя й діяльність

2024-11-25T11:57:43+02:00

Статтю присвячено Іванові Шлендику — одному з малознаних представників української діаспори другої половини 1930-х рр. у Маньчжурії, популяризатору ідеї державної незалежності України та хронікеру життя українців у Східній Азії. Мета дослідження. Висвітлити біографію І. Шлендика й дослідити його соціокомунікативну діяльність, зокрема аспекти співпраці з українською пресою, що виходила у 1930-х рр. Методологія дослідження. Під час підготовки статті застосовано біографічний, бібліографічний, порівняльний методи, а також методи прескліпінгу, класифікації й узагальнення. Наукова новизна дослідження. Уточнено й доповнено відомості про співпрацю І. Шлендика з українською пресою, яка функціонувала впродовж міжвоєнного періоду в Європі та Східній Азії; укладено список публікаційного доробку (на час підготовки розвідки вдалося віднайти 94 матеріали) та проаналізовано його проблематику. Висновки. Постать І. Шлендика, його діяльність як військовика, педагога, редактора й журналіста ще не становили об'єктів спеціальних наукових студій. У процесі дослідження вдалося з'ясувати: 1) І. Шлендик не дописував до львівського щоденника "Діло"; 2) був власним кореспондентом паризького журналу "Тризуб", друкувався у ньому 1931 р. і впродовж 1935—1938 рр.; 3) друкувався на шпальтах цього видання під справжнім іменем і прізвищем, під псевдонімом Ткач-Олійник (Ткач Олійник) і криптонімом Т. О.; 4) був редактором низки українських неперіодичних і пресових видань, які виходили у Харбіні; 5) публікувався у них під повним іменем та під криптонімом І. Ш.; 6) основні проблемні напрями його публікаційного доробку: боротьба за державну незалежність України; збереження пам'яті про визначних українських політичних діячів (зокрема С. Петлюру); життя українців у Східній Азії, насамперед у Маньчжурії.

Пам'яткоохоронна справа в Україні: погляд зі Львова

2024-11-14T12:03:06+02:00

Культурна спадщина України: інноваційні підходи та сталий розвиток : навч. посіб. / [Вербицька П. В., Гнідик І. І., Годованська О. М., Курдина Ю. М., Салюк А. З.]. Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2022. 148 с.

Ера домінування Розуму

2024-11-14T10:34:38+02:00

Прижиттєві публікації творів Панаса Мирного на сторінках періодичних видань кінця ХІХ — початку ХХ століть

2024-11-25T12:24:31+02:00

У статті досліджено періодичні видання, в яких надруковано прижиттєві твори Панаса Мирного та присвячені йому меморіальні статті (некрологи). Розглянуто проблематику творів видатного українського прозаїка й драматурга. Визначено стан бібліографічного забезпечення порушеного питання. Мета статті — дослідити інформаційний потенціал прижиттєвих публікацій творів видатного українського письменника, перекладача Панаса Яковича Рудченка (Мирного) у періодичних виданнях кінця ХІХ — початку ХХ ст. Методологія дослідження базується на застосуванні біографічного, хронологічного, джерелознавчого (аналізу літературно-критичних, публіцистичних джерел) методів, синтезу інформації, а також емпіричного методу опису та моделювання. Наукова новизна полягає в комплексному дослідженні, узагальненні, поданні поглибленої інформації щодо масиву періодичних видань, на сторінках яких віддзеркалено життєвий шлях Панаса Мирного та його творчість за часів царського самодержавства. Акцентовано на співпраці українських письменників і значущості творчого доробку письменника. Висновки. Аналіз джерел, що містять відомості про Панаса Мирного, обсяг публікацій його творів зумовлюють потребу укладання нового персонального біобібліографічного покажчика.

Формальна модель функціонування електронного архіву кваліфікаційних робіт

2024-11-14T12:17:40+02:00

У статті розглянуто формальну модель функціонування електронного архіву кваліфікаційних робіт. Актуальність порушеної проблематики зумовлено потребою вдосконалення методів роботи з архівами кваліфікаційних робіт в Україні.

Метою дослідження є розроблення ефективної моделі функціонування електронного архіву кваліфікаційних робіт, котра може бути використана як відправна точка для впровадження такого архіву в українських університетах та інших наукових установах.

Зауважено, що формальна модель функціонування електронного архіву кваліфікаційних робіт забезпечує ефективне управління збереженням, пошуком і доступом до наукових праць, а також підтримує різні ролі користувачів, як-от депозитор, модератор та адміністратор. Окрім того, модель інтегрується з міжнародними архівними системами й стандартами метаданих, що сприяє відкритому доступу до наукових даних.

З'ясовано, що формальна модель також передбачає можливість оцифровування старих кваліфікаційних робіт у взаємодії з традиційними архівами, а також створення дерева академічної генеалогії для збереження наукової спадщини.

Метод програмно-цільового планування у проєктуванні електронних бібліотек

2024-11-14T10:40:52+02:00

У статті розглянуто практичні підходи до управління проєктами, подано загальну характеристику методу програмно-цільового планування.

Висвітлено основні аспекти управління проєктами, зокрема принципи створення організаційних структур, проєктного фінансування та забезпечення якості управління.

Доведено, що системний підхід до застосування методу програмно-цільового планування є ключовим для успішної реалізації проєкту "Документальна пам'ять Києво-Печерської лаври".

Вплив цифрових платформ на розвиток і функціонування регіональних медіа України в контексті реформ децентралізації та технологічної модернізації

2024-11-14T10:56:06+02:00

У статті досліджено вплив цифрових платформ на розвиток і функціонування регіональних медіа в Україні на тлі реформ децентралізації та технологічної модернізації. Здійснено комплексний аналіз впливу цифрових платформ на трансформацію ландшафту локальної журналістики — від бізнес-моделей і створення контенту до стратегій взаємодії з аудиторією та ролі медіа в розвитку громад. Визначено природу й типологію цифрових платформ у медіасфері, зокрема: соціальні мережі, відеохостинги, месенджери й спеціалізовані платформи для створення контенту. З'ясовано, як ці платформи стали каталізаторами змін, надаючи регіональним медіа безпрецедентні можливості для розширення охоплення, диверсифікації джерел доходу та оптимізації процесів виробництва й поширення контенту. Розглянуто виклики, пов'язані із залежністю від платформ, зокрема вплив алгоритмів на видимість контенту та посилену конкуренцію за увагу аудиторії. Досліджено взаємозв'язки цифрової трансформації з реформою децентралізації в Україні. Формування об'єднаних територіальних громад зумовило потребу визначення ролі регіональних медіа в місцевих інформаційних екосистемах. Дослідження ілюструє, як цифрові платформи дають змогу локальним медіа пристосуватися до нових адміністративних меж, адаптувати контент для різних сегментів аудиторії та сприяти участі у процесах ухвалення рішень на рівні громади.

Трансформація бізнес-моделей постає як ключова тема, з ґрунтовним розглядом переходу від традиційних рекламних і передплатних моделей до більш гнучких, диверсифікованих підходів, що охоплюють цифрову передплату, нативну рекламу, краудфандинг і розроблення нішевих продуктів. Зауважено що ці зміни не лише впливають на фінансову стійкість, а й зумовлюють потребу в нових компетенціях та організаційній культурі регіональних медіа. Зосереджено увагу на ролі цифрових платформ у підвищенні прозорості та підзвітності місцевого самоврядування. Розглянуто, як регіональні медіа використовують інструменти відкритих даних і цифрові методи розслідувань для моніторингу діяльності місцевої влади, аналізу бюджетів та висвітлення проблем громади. Наголошено на потенціалі регіональних медіа як "сторожових псів демократії" на місцевому рівні, що успішно функціонують на базі цифрових технологій. Зростання рівня громадянської журналістики та користувацького контенту, що уможливлюють цифрові платформи, є ще одним важливим фокусом статті.

Підвищення довіри до інформації серед учнів старшої школи через тренінги з медіаграмотності

2024-11-14T11:16:33+02:00

У статті досліджено, як учні старшої школи здобувають інформацію та чи готові критично оцінювати новини, які споживають. Розглянуто вплив медіаграмотності на рівень довіри до інформації серед старшокласників, які використовують новини з різних джерел — від соціальних мереж до медіа. Проаналізовано, наскільки молодь схильна приймати інформацію без сумнівів та чи готова розвивати навички критичного мислення через участь у тренінгах з медіаграмотності. Вивчено базові терміни та поняття, а також визначено основні джерела інформації серед старшокласників за допомогою опитувань. Виявлено, що більшість старшокласників зацікавлені в участі в таких тренінгах для підвищення рівня медіаграмотності та саморозвитку.

У статті наведено результати експерименту, під час якого респондентам було надано інструкції щодо механізмів виявлення фейкових новин. З'ясовано, що попередньо підготовлені учні критичніше ставляться до інформації з медіа, соціальних мереж і повідомлень від друзів. Дослідження виявило, що рівень довіри до інформації від батьків становить 75%, тоді як до інформації від друзів — 57%. Однак понад 50% респондентів безумовно довіряють новинам із соціальних мереж, хоча саме це джерело потребує найуважнішого ставлення до інформації. За результатами опитування також з'ясовано, що 66% респондентів розмірковують над фактами, здобутими з інтернету, а 90% готові розвивати навички критичного мислення.

Основні результати: визначено базові терміни та поняття; з'ясовано джерела інформації серед старшокласників (за допомогою опитувань); розроблено та запропоновано рекомендації адміністрації гімназії "Діалог" (Київ, Україна) для підвищення рівня медіаграмотності поміж старшокласників (на основі даних опитування); проведено пілотне тренування для старшокласників гімназії "Діалог" щодо потреби критичного сприйняття інформації з будь-якого джерела.

Під час підготовки статті використано такі методи: аналіз літератури, порівняння, опис, аналіз, синтез, статистичний аналіз, експертні опитування, інтерв'ю, опитування, контент-аналіз, експертний аналіз, абстрагування та узагальнення.