Вісник Книжкової палати

Медіависвітлення війни в Україні в польському інформаційному просторі: дискурс та аналіз

2025-11-07T14:57:27+02:00

У статті розглянуто особливості висвітлення у польських медіа тематики війни в Україні, особливо від початку повномасштабного вторгнення РФ. Проаналізовано зміст публікацій провідних польських медіа (онлайн-видань, радіо й телебачення), аби з'ясувати, які наративи та дискурсивні стратегії вони використовують для інтерпретації війни, як формують образи учасників конфлікту, яку роль відіграють у створенні суспільного уявлення про війну в Україні. Визначено, як змінювався медійний фокус польського інформаційного простору залежно від етапів війни.
Під час дослідження застосовано комбінований методологічний підхід, що охоплює контент-аналіз медійних матеріалів (кількісний і якісний), критичний дискурс-аналіз (для виявлення політичних та ідеологічних підтекстів).
Зроблено висновки щодо ролі польських медіа у формуванні зовнішньої рецепції війни в Україні, їх внеску в міжнародну інформаційну підтримку нашої держави, а також щодо викликів об'єктивності, політичної риторики та маніпуляцій.

Соціальні медіа в інформаційно-документаційному забезпеченні діяльності кадрових агенцій: етичні виклики

2025-11-07T14:34:16+02:00

У статті проаналізовано особливості, переваги й етичні виклики використання соціальних медіа в організації документних комунікацій у кадрових агенціях.
Узагальнено та систематизовано етичні ризики, пов'язані з використанням соціальних мереж у рекрутингу, а також обґрунтовано потребу інтеграції етичних стандартів у професійну підготовку рекрутерів.
Запропоновано практичні етико-правові орієнтири щодо використання соціальних медіа з урахуванням принципів приватності, недискримінації та прозорості, що сприяє формуванню етично відповідального цифрового середовища у сфері добору персоналу.
За результатами дослідження констатовано, що соціальні медіа стають важливим інструментом сучасного рекрутингу, забезпечуючи не лише комунікацію з кандидатами, а й позиціонування бренду роботодавця, аналітику цифрової активності та керування інформаційними потоками. Ефективність використання соціальних медіа в кадрових агенціях залежить від стратегії, контенту, розуміння цільової аудиторії та дотримання етичних норм.
Підсумовано, що особливої уваги потребують питання конфіденційності, недискримінації та прозорості, що мають бути інтегровані у професійні практики рекрутерів для забезпечення етичної взаємодії з кандидатами.

Соціокультурні практики бібліотек України в умовах цифрової трансформації та суспільних викликів

2025-11-07T10:54:29+02:00

У статті досліджено аспекти соціокультурних практик бібліотек України в умовах цифрової трансформації, яка стала визначальним чинником розвитку бібліотек як сучасних відкритих соціокультурних просторів. Проаналізовано дефініції поняття "соціокультурні практики" та розкрито його зміст у контексті бібліотечної діяльності.
Розглянуто нові форми роботи бібліотек, що передбачають проведення онлайн та гібридних заходів, розвиток медіаграмотності й цифрової культури серед користувачів, упровадження інклюзивних цифрових сервісів, активне використання соціальних мереж, штучного інтелекту, VR/AR-технологій у соціокультурних проєктах.
Особливу увагу приділено прикладам соціокультурних практик, реалізованих у бібліотеках України, які ілюструють залучення громад до культурно-освітньої діяльності та забезпечують розширення доступу до інформаційних ресурсів через цифрові сервіси.
Акцентовано на специфіці соціокультурної діяльності бібліотек в умовах повномасштабної збройної агресії РФ проти України. З'ясовано, що за часів війни бібліотеки не лише зберігають культурну функцію, а й адаптуються до нових викликів, виконуючи роль центрів підтримки населення.
Зроблено висновок, що поєднання традиційних та інноваційних практик сприяє трансформації бібліотек у соціокультурні хаби, інтеграції громад у культурне середовище та розвитку цифрової компетентності користувачів, що, зі свого боку, є важливим складником сталого розвитку українського суспільства в умовах цифрової доби та воєнних викликів.

Дослідження з питань розвитку освіти в українсько-польському науковому дискурсі

2025-11-07T11:52:32+02:00

У статті проаналізовано динаміку захисту наукових досліджень з питань освіти та педагогіки в Україні й Республіці Польща упродовж 2005—2024 рр. Увагу зосереджено на бібліометричному аналізі дисертаційних робіт, що стали джерелом для формування бібліографічного покажчика "Освіта і педагогічна наука України і Польщі. 2005—2024". Доведено актуальність інтернаціоналізації педагогічної науки в контексті трансформацій сучасного суспільства, впливу глобалізаційних процесів, а також європейської інтеграції освітніх систем. Проаналізовано аспекти українсько-польського наукового партнерства, що ґрунтується на багаторічній співпраці академічних інституцій, спільному науковому пошуку, обміні досвідом і розробленні інноваційних підходів до підготовки педагогічних кадрів.
Результати дослідження свідчать, що питання розвитку освіти залишаються в центрі уваги наукової спільноти навіть у складні періоди суспільно-політичних потрясінь, як-от повномасштабна збройна агресія РФ проти України, підтверджують важливу роль наукових розвідок у трансформації та модернізації освітніх систем, формуванні сучасного змісту освіти, підготовці висококваліфікованих фахівців і забезпеченні сталого міжнародного партнерства.

Модернізація програм підготовки бібліотечних фахівців у відповідь на виклики сьогодення

2025-11-07T10:12:51+02:00

У статті проаналізовано сучасні вимоги до працівників бібліотек з огляду на трансформацію їхньої діяльності. Розглянуто нові форми роботи фахівців та інновації у традиційних видах бібліотечної діяльності; окреслено компетентності бібліотекарів крізь призму цих змін. Досліджено особливості трансформацій у роботі відділу опрацювання літератури, в обслуговуванні читачів, рекаталогізації, поповненні бібліотечних фондів, підготовці експозицій. Наголошено на важливості опанування сучасних інформаційних технологій, обізнаності у сфері авторського права й захисту інтелектуальної власності в оцифровуванні бібліотечних фондів.
Як основні навички, потрібні працівникам книгозбірень для належної організації та проведення бібліотечних заходів, позиціоновано тайм-менеджмент, грамотність, ерудованість і креативність, використання технологій вебдизайну, здатність до ефективної міжособистісної взаємодії, ораторське мистецтво, фінансові знання, педагогічну майстерність і знання вікової психології, практичні вміння з ручної праці. Наголошено на компетентностях, необхідних для популяризації бібліотечних установ, здійснення грантової та благодійної діяльності книгозбірень.
З урахуванням тенденцій розвитку сучасного суспільства й бібліотечної галузі сформульовано перелік освітніх компонент, які доцільно впровадити в освітньо-професійні програми закладів вищої освіти, що готують знавців бібліотечної справи.

Процеси систематизації у Харківській державній науковій бібліотеці імені В. Г. Короленка: традиції та виклики цифрової епохи

2025-11-07T10:32:23+02:00

У статті розглянуто актуальні питання роботи фахівців-систематизаторів; наведено відомості щодо становлення й здобутків колективу працівників відділу наукової систематизації, предметизації та організації систематичних каталогів Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, які протягом багатьох років копіткою повсякденною працею вписували нові сторінки в історію книгозбірні й зробили неоціненний внесок в її історичне минуле та розвиток майбутнього.
Зосереджено увагу на основних етапах формування відділу, особливостях його функціонування в різні історичні періоди та викликах, що постають перед сучасними систематизаторами в умовах цифровізації, оновлення інформаційних ресурсів і змін у структурі знань.
Проаналізовано традиційні методи класифікації та сучасні підходи до предметизації документів, що дають змогу забезпечити глибоку й точну ідентифікацію змісту видань. Окреслено значення систематичних каталогів як важливого складника інформаційно-пошукової системи бібліотеки, що дає змогу забезпечити доступ до знань широкому колу користувачів. Висвітлено роль відділу у формуванні єдиного бібліотечно-бібліографічного простору, підтримці міжбібліотечної взаємодії та професійного навчання молодих фахівців.
Стаття буде корисною бібліотекарям, каталогізаторам, дослідникам бібліотечної справи, а також усім, хто цікавиться розвитком бібліотечної систематизації як наукової та практичної галузі.

Освітня функція патентної документації в контексті інформатизації суспільства

2025-11-07T14:50:04+02:00

В умовах цифровізації та потреби у трансформації освіти зростає значення нестандартних джерел знання, зокрема патентної інформації. Метою дослідження є виявлення освітнього потенціалу патентної документації та обґрунтування її ролі як джерела прикладного знання в освітньому процесі. Методологія дослідження базується на міждисциплінарному підході з використанням системного, порівняльного, когнітивного аналізу та контент-аналізу джерел. Наукова новизна. Патентну документацію вперше розглянуто як освітній ресурс у контексті соціальних комунікацій, що виконує когнітивну й інноваційно-педагогічну функції. Висновки. Патентна документація має високий освітній потенціал, здатний сприяти розвитку критичного мислення, інноваційної культури та професійної компетентності студентів. Подальше
вивчення цього феномена дасть змогу створити ефективні моделі впровадження патентної інформації в освітні практики, адаптовані до викликів цифрової епохи.