Вісник Книжкової палати

Хмарні сервіси в бібліотеках України: проблема безпеки даних і ресурсів в умовах цифрової трансформації

2025-05-20T15:40:53+03:00

У статті висвітлено досвід українських науковців у галузі цифровізації бібліотек і концепцій у вивченні поняття "хмарні сервіси". Розглянуто моделі хмарних сервісів, наявні на інформаційному ринку: інфраструктура як послуга (IaaS), платформа як послуга (PaaS) та програмне забезпечення як послуга (SaaS). Проаналізовано тлумачення понять "хмара", "користувач хмарних послуг", "надавач хмарних послуг". Розглянуто способи надання хмарних послуг: "приватна хмара", "публічна хмара", "колективна хмара" та можливості впровадження різних моделей хмарних технологій у бібліотеках України. Проаналізовано специфіку застосування хмарних сервісів для зберігання та опрацювання даних, підвищення якості обслуговування користувачів. Визначено виклики та перспективи розвитку хмарних сервісів у бібліотечній сфері. Досліджено потенціал хмарних технологій для оптимізації роботи українських бібліотек. Обґрунтовано значущість хмарних послуг в умовах війни, які стають незмінним інструментом забезпечення доступу до інформації та збереження культурної спадщини України. З'ясовано, як хмарні сервіси допомагають у завданні бібліотеки адаптуватися до сучасних інформаційних потреб користувачів, забезпечуючи гнучкість, надійність і безпеку в умовах цифрової трансформації. Запропоновано хмарні сервіси, які можуть використовувати бібліотеки, зокрема від компанії Google: е-пошта, календар, сервіс для чатів і відеоконференції Hangoust, соцмережі.

Ідентифікація серіальних видань в Україні в умовах воєнного стану

2025-05-20T13:52:45+03:00

Розвиток національної стандартизації у сфері архівної справи

2025-05-20T15:13:41+03:00

У статті простежено історичні й організаційні аспекти розвитку стандартизації у сфері архівної справи. Окреслено вагому роль Українського науково-дослідного інституту з архівної справи та документознавства в розвитку національної стандартизації на етапі її становлення. Визначено важливість функціонування технічного комітету ТК 144 "Інформація і документація" в розробленні стандартів з інформаційної, бібліотечної й архівної справи. Особливу увагу приділено статистичному аналізу чинних стандартів в архівній галузі. Визначено динаміку ухвалення чинних національних стандартів з архівної справи, основні типи стандартів, їх тематичну спрямованість і методи ухвалення гармонізованих стандартів. На основі моніторингу каталогу національних стандартів і кодексів усталеної практики, анотованого переліку стандартів із бібліотечної справи та суміжних галузей виявлено, що станом на 2024 р. у сфері архівної справи функціонує 33 стандарти. Найбільше ухвалених стандартів пов'язано зі специфікою матеріальної основи архівних документів та їх зберіганням, також маємо певну частку термінологічних стандартів — 5. Досліджено, що серед чинних стандартів в архівній галузі домінують гармонізовані стандарти, ухвалені на основі стандартів ISO. Констатовано, що в Україні для гармонізації міжнародних і регіональних стандартів в архівній справі використовують обидва методи прийняття нормативних документів: метод перевидання (65%) і метод підтвердження (35%). Зроблено висновок, що в Україні сформовано достатню базу стандартів з архівної справи, репрезентовану як національними стандартами, розробленими вітчизняними технічними комітетами, так і стандартами, гармонізованими з міжнародними й регіональними нормативними документами

Цифровізація документальної спадщини Києво-Печерської лаври: інноваційні підходи, стратегії та виклики

2025-05-20T14:51:33+03:00

У статті розглянуто інноваційні підходи до формування цифрових колекцій документальної спадщини Києво-Печерської лаври, як-от краудсорсинг, модернізація інфраструктури, OCR- та ICR-технології для розпізнавання тексту, а також онлайн-сервіси для роботи з цифровими ресурсами.

Висвітлено виклики, пов'язані з правовими аспектами, забезпеченням якості, фінансуванням, кадровим потенціалом і довготривалим збереженням даних.

Акцентовано на комплексному підході до управління колекціями, що сприяє збереженню унікальної культурної спадщини, її доступності та популяризації.

Зроблено висновок, що процес формування цифрових колекцій документальної спадщини Києво-Печерської лаври потребує системного підходу до вирішення низки важливих завдань, серед яких — забезпечення правової підтримки, досягнення відповідного рівня кваліфікації персоналу та адаптація технологій.

Значення місцевих новинних платформ у розвитку цифрової комунікації в Україні

2025-05-20T15:03:17+03:00

У статті досліджено особливості регіональних новинних сайтів як елементу всеукраїнської цифрової комунікації. Розглянуто функціональний аспект, через який авторка демонструє важливість діяльності регіональних медіа на противагу загальнодержавним. За приклад обрано Житомирщину та її локальні медіаплатформи. Розглянуто низку публікацій за 2022—2024 рр., починаючи від повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Зауважено, що сьогодні комунікація в цифровому форматі є найактивнішою та найпопулярнішою моделлю постачання інформації населенню, тому реципієнти Житомирської області віддають перевагу оперативному інформуванню, що його пропонують регіональні новинні інтернет-джерела як найшвидші та найсучасніші медіазасоби. Зазначено, що саме з таких журналістських повідомлень, які, крім сайтів, є у вільному доступі в соцмережах і телеграм-каналах новинних порталів, можна без зайвих зусиль і витрат дізнатися про події, територіально близькі аудиторії (наприклад, щодо вимкнення електроенергії, поточного чи аварійного ремонту автошляхів, цін на сезонні продукти). Констатовано, що сучасні регіональні новини — це багатоаспектне й неоднозначне явище. З одного боку, вони географічно найближчі до потенційного споживача, що дає їм змогу ґрунтовно аналізувати попит через моніторинг громадської думки та інші методи зворотного зв'язку. З іншого боку, в епоху інтернету, цифрової трансформації та штучного інтелекту пошук інформації не потребує обов'язкової присутності журналіста на локації, про яку потрібно написати чи відзняти матеріал. Це породжує питання перспектив (фінансових, трудоресурсних тощо) розвитку регіональних медіа в контексті форми їх подальшого функціонування та існування загалом. Наголошено, що нинішня практика функціонування медіа свідчить, що центральні платформи часто перебирають на себе пріоритетність у постачанні новин аудиторії регіону, випереджаючи місцеві засоби масової комунікації

Майбутнє бібліотеки: головні вектори трансформації

2025-05-20T14:04:51+03:00

У статті досліджено основні напрями еволюції бібліотек в умовах глобальних перетворень у сфері інформаційних технологій і зміни поколінь. Трансформації у звичках навчання й читання, технологічний прогрес, ускладнені запити академічної та наукової спільнот, альтернативні способи здобуття й використання інформації молоддю тощо спонукають бібліотеки вдосконалювати напрями діяльності за допомогою інноваційних динамічних програм, послуг і просторів, посилюючи здатність до адаптації.

Зроблено висновок, що до основних трендів, які визначатимуть розвиток бібліотек у найближчому майбутньому, належать: цифровізація бібліотечних фондів, створення просторів для співтворчості, соціальні та екологічні ініціативи, співпраця, фінансова незалежність, інклюзивність, імерсивні технології, промоція культурної спадщини, персоналізовані рекомендації, гейміфікація, психологічна підтримка ментального здоров'я, глобальні мережі тощо.

Наголошено, що бібліотеки активно переходять до використання цифрових форматів. Якщо установи адаптуються до викликів інноваційних технологій, як-от штучний інтелект (ШІ), віртуальна (VR) і доповнена (AR) реальності, їхнє майбутнє буде сповнено можливостей для постійного розвитку як центрів знань, комунікації, творчості.

Підсумовано, що лише впроваджуючи в роботу технологічні інновації, бібліотеки мають змогу залишитися конкурентоспроможними трансформаційними просторами для майбутніх поколінь

Бібліотечні інновації як основа розвитку центрів культурно-дозвіллєвих послуг

2025-05-20T14:42:23+03:00

У статті проаналізовано особливості інтеграції бібліотечних закладів у культурне життя суспільства та їх трансформації з осередків зберігання й розподілу інформаційних ресурсів у відкриті соціальні простори, що надають широкий спектр послуг — від доступу до інформації до організації культурних заходів, бібліотерапії, налагодження інтерактивної взаємодії з аудиторією тощо.

Наголошено, що сучасні українські бібліотеки виконують функції не лише елементів інформаційної інфраструктури, а й соціокультурних центрів, особливо в умовах воєнних дій і масової міграції.

Висвітлено умови об'єднання бібліотек і будинків культури в центри культури та дозвілля, що є оптимальною моделлю створення багатофункціональних культурних просторів й одночасного реформування бібліотечної системи.

Зауважено, що бібліотеки як інноваційні освітні та культурні центри пропонують різноманітні послуги й сервіси, що виходять за межі традиційного обслуговування читачів. Завдяки доступу до інтернету та цифровим ресурсам бібліотечні установи створюють сприятливе середовище для навчання, саморозвитку й творчості.

За результатами аналізу напрямів розвитку сучасних бібліотек констатовано, що вони демонструють високу адаптивність до умов воєнного часу, успішно поєднуючи традиційні функції з використанням інноваційних технологій.

Контроль і фальсифікація науки. Інквізиція вчених

2025-05-20T13:22:51+03:00