Вісник Книжкової палати

Міжнародна співпраця бібліотек України: сучасний стан і перспективи розвитку

Тетяна Яворська — 2025-06-25

Актуальність теми зумовлена потребою українських бібліотек адаптувати діяльність до викликів глобалізації, цифрової трансформації та курсу на інтеграцію в європейський і світовий інформаційно-бібліотечний простір. Наголошено, що глобалізаційні процеси сприяють активному обміну інформацією, знаннями й культурними цінностями між країнами. У цьому контексті бібліотеки як інформаційні центри відіграють важливу роль і забезпечують доступ до різноманітних інформаційних ресурсів, наукових досліджень тощо.

Констатовано, що міжнародна співпраця бібліотек сприяє обміну досвідом завдяки участі в міжнародних програмах і проєктах, членству в міжнародних бібліотечних організаціях, організації та проведенню міжнародних заходів. В умовах сучасних викликів, спричинених війною, міжнародна співпраця українських бібліотек має важливе значення, оскільки сприяє збереженню національної культурної спадщини, посиленню вітчизняної присутності на міжнародному рівні, зростанню ролі українських бібліотек в європейському просторі.

Зосереджено увагу на нормативно-правовому регулюванні міжнародної співпраці вітчизняних бібліотек, схарактеризовано її основні напрями та форми. Проаналізовано сучасний стан міжнародної співпраці, наведено приклади діяльності національних, обласних універсальних наукових бібліотек, бібліотек наукових установ НАН України в цьому напрямі. Окреслено перспективи розвитку міжнародної співпраці в умовах глобальних змін, розглянуто чинники її посилення бібліотеками України.

Окреслено шляхи подальшого розвитку та поглиблення міжнародної співпраці бібліотек України, що пов'язані з розширенням участі в міжнародних ініціативах, розвитком міжкультурного діалогу, впровадженням цифрових технологій у бібліотечну діяльність, збереженням культурної спадщини нашої країни та популяризації її за кордоном.

Книговидавнича діяльність в Україні за підсумками 2024 року

Анжела Воронцова — 2025-06-25

В аналітичному огляді досліджено та проаналізовано стан випуску книг і брошур в Україні у 2024 р., подано порівняльну характеристику книговидання у 2023—2024 рр. Визначено кількісні показники українського книговидання у 2024 р. за асортиментом видавничої продукції, мовною та територіальною ознаками.

Наведено статистичні дані щодо випуску книг і брошур провідними вітчизняними видавництвами різної форми власності, у тому числі сфери управління Держкомтелерадіо.

Аналітичний огляд розроблено на основі даних, опублікованих у статистичному збірнику "Друк України (2024)" і у зведених статистичних звітах про випуск в Україні неперіодичних видань у 2023, 2024 рр.

Повернення втраченого: з історії руйнування та відновлення бібліотеки Левенського університету у ХХ столітті

Лілія Прокопенко — 2025-06-25

У статті висвітлено історичні умови та обставини умисного знищення німецькими військами наукової бібліотеки Левенського католицького університету під час Першої та Другої світових воєн 1914 р. і 1940 рр. Увагу зосереджено на вивченні досвіду відновлення книгозбірні. Продемонстровано практику притягнення до відповідальності Німеччини за знищення бібліотеки як важливого європейського інтелектуального осередку й відшкодування завданих німецькою армією збитків. Розглянуто шляхи та джерела наповнення фонду, зокрема зусиллями бібліотечної спільноти Німеччини. Схарактеризовано внесок окремих організацій, установ та осіб — представників Великої Британії, США, Франції — у реконструкцію будівлі бібліотеки та відновлення її фонду. Наголошено, що успішне відродження наукової бібліотеки Левенського університету багато в чому завдячує приверненню уваги міжнародної громадськості до проблеми її руйнування й міжнародному резонансу, якого набула ця катастрофа. Констатовано, що відновлення бібліотеки Левенського католицького університету стало символічним підтвердженням важливого значення збереження культурної та інтелектуальної спадщини в постконфліктному суспільстві. Акцентовано на актуальності вивчення успішного закордонного досвіду повоєнного відновлення бібліотек для України в умовах російсько-української війни. Статтю підготовлено за результатами дослідження "Бібліотеки в повоєнному суспільстві: зарубіжний досвід відновлення", проведеного 2023 р. у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого.

Документно-інформаційні комунікації в центрах культурних послуг

Ольга Копієвська — 2025-06-25

У статті досліджено теоретико-практичні засади документно-інформаційних комунікацій в системі забезпечення функціонування центрів культурних послуг. Проведено аналіз впливу публічної інформації, організаційно-розпорядчих документів, їх значення в документно-інформаційній комунікації, осмислено їх виняткову роль в ефективному управлінні досліджуваного закладу культури. З'ясовано теоретико-практичну перспективність в осмисленні різних видів документаційного, інформаційного та комунікативного забезпечення ефективної діяльності центрів культурних послуг.

Розуміння Reddit: вплив соціальних медіа на суспільство та інформаційна гігієна

Юрій Сєров — 2025-06-25

Panek E. Understanding Reddit. New York : Routledge, 2022. 256 p.

Використання штучного інтелекту в редакційній роботі світових та українських медіа

Вікторія Шевченко — 2025-06-25

У статті досліджено роль штучного інтелекту (ШІ) у вдосконаленні журналістської діяльності та формуванні медіаконтенту.

На основі аналізу досвіду провідних світових та українських медіа авторка виявила основні аспекти професійної діяльності, у якій ШІ допомагає автоматизувати роботу та сприяє підвищенню якості контенту.

За результатами дослідження констатовано, що застосування штучного інтелекту охоплює широкий спектр процесів, поміж яких — автоматизація рутинних процедур, аналіз великих обсягів даних, створення персоналізованого контенту, переклад матеріалів, створення ШІ-помічників і чат-ботів.

Особливу увагу приділено етичним аспектам використання ШІ в журналістиці; наголошено на потребі розроблення чітких політик його впровадження та застосування.

Підсумовано, що ШІ стає важливим медіаінструментом, який змінює методи збирання, аналізу, перевірки інформації та створення контенту. Запропоновано напрями подальших досліджень у цій галузі.

Тренди та пропаганда в соціальних медіа

Юрій Бондар — 2025-06-25

У статті розглянуто сучасні механізми впливу на аудиторію через соціальні медіа з акцентом на управлінні трендами як інструменті пропаганди в соціальних медіа. Наголошено, що стрімкий розвиток мережевих технологій та алгоритмічне опрацювання інформації зумовили перетворення вебплатформи для спілкування користувачів на середовище для таргетованих інформаційних кампаній.

Наведено як давно відомі приклади кібератак і комп'ютерної пропаганди, так і елементи сучасних інформаційних воєн, у яких використовують цифрові технології. Окрему увагу приділено застосуванню штучного інтелекту, за допомогою якого відбувається поширення й перевіреної, й фейкової інформації. Соціальні медіа стають не лише засобом споживання новин і цікавого контенту, а й полем для маніпуляції суспільною свідомістю.

Ґрунтовно проаналізовано стратегії створення, захоплення та поширення трендів, що дають змогу впливати на сприйняття інформації. Розглянуто конкретні кейси, пов'язані з використанням цифрової пропаганди недержавними й державними акторами, зокрема наведено приклади діяльності Ісламської держави та російських інформаційних кампаній. Констатовано, що контроль над трендами у вебмережах, який здобувають завдяки ретельно скоординованим кампаніям із використанням ботів, є найважливішим інструментом у сучасній інформаційній війні.

Дослідження свідчать про критичну важливість своєчасного розпізнавання й протидії дезінформації. Для збереження довіри до традиційних медіа та ефективної реалізації демократичних процесів слід удосконалювати методи моніторингу й аналізу інформаційного простору. Підсумовано, що здатність управляти трендами в соціальних медіа сьогодні є вирішальним чинником для успішного застосування пропагандистських технологій і підтримання інформаційної безпеки.

Особливості медіатексту в сучасному інформаційному просторі

Любов Башманівська — 2025-06-25

У статті розглянуто специфіку використання медіатексту в умовах сучасного інформаційного простору, визначено його основні характеристики, функції та специфіку впливу на масову комунікацію.

Проаналізовано процеси трансформації медіатексту, зумовленої розвитком цифрових технологій; визначено його стилістичні особливості, що поєднують поліфункціональність, інтерактивність, візуалізацію, гібридизацію жанрів, динамічність і мобільність.

Констатовано, що нині наявні виклики, пов'язані з достовірністю та якістю інформації, які зумовлюють потребу формування критичного мислення й медіаграмотності у користувачів.

Підсумовано, що медіатекст у сучасному інформаційному просторі — це багатовимірний феномен, котрий змінюється під впливом комунікаційних потреб суспільства й технологічних інновацій. Особливості медіатексту потребують від споживачів інформації здатності не тільки швидко опрацьовувати контент, а й критично його оцінювати.

Біобібліографія на перетині життєвих і творчих шляхів: незабутні епізоди спілкування зі Стефанією Павлишин

Маргарита Кривенко — 2025-06-25