Вісник Книжкової палати

. Англосаксонська модель публічної бібліотеки та особливості її впровадження у провідних країнах світу

Антон Ніколайчук — 2026-05-29

У статті розглянуто особливості англосаксонської моделі публічної бібліотеки та її впровадження в бібліотечних закладах Великої Британії, США й країнах ЄС на сучасному етапі розвитку соціокультурного простору. Виявлено, що модель передбачає створення безпечного, динамічного та локального простору для взаємодії й розвитку спільнот (упровадження інструментів для вдосконалення навичок і розширення можливостей аудиторії; об'єднання користувачів; надання інформаційно-консультаційних послуг; реагування на потреби й проблеми місцевих громад). На основі розгляду робочої програми Libraries deliver: ambition for public libraries in England 2016 to 2021 з'ясовано, що діяльність мережі публічних бібліотек за англосаксонською моделлю у Великій Британії передбачає культурне й творче збагачення; підвищення рівня читання та грамотності; розвиток цифрового доступу й цифрової грамотності; підтримку користувачів у розкритті свого потенціалу тощо. Констатовано, що специфікою розвитку англосаксонської моделі у США є розбудова громади: публічна бібліотека надає доступ до інформації та навчання, сприяє соціальній інтеграції, рівності, громадянській активності, економічній життєздатності її членів. Наголошено на перспективі інтегрування окремих елементів англосаксонської моделі публічної бібліотеки в діяльність українських бібліотечних закладів.

Підтримка інтеграції іммігрантів — актуальний напрям діяльності закордонних бібліотек

Ірина Лісова — 2026-05-29

У статті висвітлено головні аспекти міграційної політики й інтеграційних процесів окремих зарубіжних країн. Розглянуто основні напрями діяльності різних інституцій у сфері надання міграційних послуг за кордоном. Зосереджено увагу на питаннях культурної інтеграції іммігрантів. Висвітлено роль закордонних публічних бібліотек в інтеграційній діяльності країн, схарактеризовано напрями та форми роботи з обслуговування іммігрантів. Наголошено на потребі співпраці бібліотек з урядовими та міжурядовими організаціями, що надають послуги переміщеним особам. Надано рекомендації щодо впровадження закордонного досвіду бібліотечного обслуговування іммігрантів у практику роботи українських бібліотек. Статтю підготовлено за результатами дослідження "Робота публічних бібліотек з іммігрантами: досвід зарубіжних країн", проведеного 2024 р. у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого.

Методи аналізу українських масмедіа

Ілля Афанасьєв — 2026-05-29

У статті розглянуто методологію аналізу українських масмедіа. Зібрано й систематизовано значний масив публікацій, у яких наведено підходи, методи, інструменти досліджень українських масмедіа 2020—2025 рр. Виявлено основних суб'єктів українських медіадосліджень, створено їх класифікацію; окреслено мету аналізу українських масмедіа. Порушено проблему доступності ґрунтовного професійного аналізу масмедіа для українського малого й середнього бізнесу, запропоновано способи розв'язання цієї проблеми. Окреслено перспективи розвитку методології медіадосліджень в Україні, зокрема прикладного аналізу масмедіа для вирішення завдань малого й середнього бізнесу в рекламі та зв'язках із громадськістю. Підсумовано, що значну допомогу освіті, бізнесу й громадським організаціям в Україні надасть збирання розпорошених відомостей щодо результатів і ресурсів (методи, техніки, виконавці тощо) досліджень українських масмедіа в одне видання.

Знищена пам'ять

Марина Ганечко — 2026-05-29

У статті наведено результати дослідження масштабів і наслідків втрат книжкових фондів, бібліотечної та видавничої інфраструктур України внаслідок російської військової агресії 2022—2025 рр. Проаналізовано історичний контекст збереження культурних пам'яток на українських землях, окреслено сучасні виклики, пов'язані з руйнуванням матеріальної та цифрової книжкової спадщини, розглянуто феномен цілеспрямованого знищення культурного надбання як воєнний злочин. Окрему увагу приділено реакціям української та міжнародної спільнот, зокрема механізмам підтримки й солідарності. На основі комплексного аналізу масштабів і особливостей втрат бібліотечної та видавничої інфраструктур України запропоновано можливі напрями їх відновлення, а також заходи зі збереження національної пам'яті, що є важливими для формування стратегії культурної політики в повоєнний період, а саме: системне документування втрат, створення повних реєстрів знищених бібліотек і колекцій, резервне цифрове копіювання фондів, активне залучення технологій, зокрема штучного інтелекту, для реконструкції втрачених чи пошкоджених ресурсів.

Цифрова трансформація документно-інформаційної діяльності

Юрій Стадник — 2026-05-29

У статті досліджено особливості цифрової трансформації документно-інформаційної діяльності в умовах розвитку інформаційного суспільства. Розглянуто сучасні тенденції цифровізації інформаційної сфери, які впливають на діяльність державних установ, підприємств та організацій. Проаналізовано основні підходи до управління документно-інформаційними ресурсами, а також роль інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації процесів створення, опрацювання, зберігання та використання документів. Особливу увагу приділено нормативно-правовим засадам розвитку інформаційної діяльності в Україні та їх значенню для впровадження електронного документообігу й цифрових інформаційних ресурсів. Констатовано, що використання цифрових технологій сприяє оптимізації інформаційних потоків, підвищенню ефективності управління та забезпеченню оперативного доступу до інформації. Окреслено основні виклики цифрової трансформації документно-інформаційної діяльності, зокрема технічні, організаційні й кадрові аспекти впровадження сучасних інформаційних систем, а також питання інформаційної безпеки та захисту даних. Проаналізовано сучасні практики використання систем електронного документообігу, цифрових платформ управління інформаційними ресурсами та хмарних технологій у роботі організацій. Зроблено висновок, що ефективний розвиток документно-інформаційної діяльності в умовах цифровізації потребує комплексного підходу, який поєднує нормативно-правове регулювання та впровадження інноваційних інформаційних технологій.

Розвиток цифрової інфраструктури системи електронного документообігу органів державної влади

Віталій Гришин — 2026-05-29

У статті проаналізовано складники технічної інфраструктури, принципи функціонування, питання інформаційної безпеки систем електронного документообігу органів державної влади, а також аспекти інтеграції та впровадження в них хмарних й інтелектуальних технологій. Обґрунтовано роль електронного документообігу як головного чинника цифрової трансформації публічного управління й окреслено перспективи модернізації державних інформаційних систем. З'ясовано, що функціонування систем електронного документообігу в державному секторі базується на кількох технологічних принципах: цілісність інформаційного середовища; масштабованість і гнучкість архітектури; інтероперабельність; автоматизація бізнес-процесів; аналітична підтримка процесів ухвалення рішень. Підсумовано, що розвиток електронного документообігу потребує переходу від традиційних автоматизованих систем до інтелектуальних технологічних рішень; особливу роль в організації електронного документообігу відіграє інформаційна безпека; хмарна інфраструктура стає стратегічним напрямом удосконалення технічної бази документних систем; важливим є людський чинник, адже жодна технологічна система не буде ефективною без високого рівня цифрової компетентності користувачів; подальший розвиток електронного документообігу в Україні має орієнтуватися на гармонізацію з європейськими стандартами.

Створення вебсайту для налагодження комунікації з клієнтами підприємства "АгроСвіт-Волинь"

Руслана Кушнірик — 2026-05-29

У статті проаналізовано основи цифрової комунікації, специфіку маркетингової взаємодії в агробізнесі, а також сучасні методи використання вебресурсів, систем управління контентом (CRM) і чат-ботів. Проведено огляд літератури та нормативної бази, що сприяло формуванню наукового підґрунтя для реалізації проєкту створення вебсайту. У результаті репрезентовано комплексне цифрове рішення, яке поліпшує комунікацію між підприємством ТОВ "АгроСвіт-Волинь" та його клієнтами. Сформульовано рекомендації для подальшого розвитку сайту та системи загалом: створення повноцінної форми замовлення, впровадження онлайн-оплати, інтеграція з популярними службами доставляння, додавання релевантного контенту, як-от новини, поради й акції. Акцентовано на потребі організації технічної підтримки, навчання для персоналу та регулярного контролю роботи системи.

Вербальні та символічні засоби реалізації смислів у сучасній медіакомунікації

Оксана Назаренко — 2026-05-29

У статті досліджено сутність смислотворення в медіа та його вплив на формування суспільних уявлень. Медіадискурс проаналізовано як простір конструювання смислотворення. Визначено особливості взаємодії вербальних і символічних засобів та їх вплив на інтерпретацію інформації різними групами користувачів. З'ясовано, що смислотворення в публічній комунікації є складним багаторівневим процесом, який відбувається в межах медіадискурсу та передбачає активну взаємодію між комунікатором, медіа й аудиторією. Доведено, що смисл формується у процесі дискурсивної взаємодії медіа й реципієнта. Констатовано, що медіа виконують не лише трансляційну, а й конструктивну функцію, оскільки здійснюють відбір, структуризацію й інтерпретацію інформації, формуючи певні моделі реальності. Підсумовано, що смислотворення в медіакомунікації слід розглядати як динамічний процес конструювання значень, що відбувається на перетині дискурсивних практик, знакових систем і когнітивної діяльності аудиторії.

Бібліотеки в парадигмі відкритої науки

Сергій Гарагуля — 2026-05-29

Статтю присвячено аналізу трансформації ролі академічних бібліотек у контексті становлення та розвитку парадигми відкритої науки. Наголошено, що сучасна академічна бібліотека з посередника в наданні доступу до інформації перетворюється на стратегічного партнера в науково-дослідному процесі на засадах відкритості даних, публікацій, цифрових ресурсів. На основі академічного кейсу Національної академії наук (НАН) України проаналізовано практичні механізми впровадження принципів відкритості в консолідованому ресурсі дослідницьких даних і відкритих публікацій LibNAS UA. Розглянуто роль провідних світових бібліотек у впровадженні інституційних репозитаріїв, систем керування дослідницькими даними, підтримці відкритих ідентифікаторів (ORCID, DOI, ROR) і забезпеченні відповідності міжнародним стандартам відкритості (FAIR, OpenAIRE). Зосереджено увагу на нових сервісних підходах бібліотек, зокрема супроводі дослідників у питаннях підготовки планів керування даними, самоархівування публікацій, вибору журналів відкритого доступу, використання ліцензій Creative Commons, а також консультуванні щодо етики публікацій і відповідального використання даних. Проведений аналіз демонструє, як впровадження інструментів і політик відкритої науки сприяє підвищенню видимості наукових результатів, розширенню міжнародної співпраці, посиленню інституційної репутації та формуванню інноваційного середовища для дослідників. Підсумовано, що успішна реалізація принципів відкритості потребує узгоджених стратегій, підвищення рівня цифрових компетентностей бібліотечного персоналу й активної міжінституційної взаємодії.

Використання сучасних інтерактивних технологій під час викладання курсу "Електронний документообіг"

Ірина Денис — 2026-05-29

Метою дослідження є аналіз сучасних інтерактивних технологій, які використовують під час вивчення курсу "Електронний документообіг" студентами спеціальності В13 "Бібліотечна, інформаційна та архівна справа" Національного лісотехнічного університету України. Методологія дослідження полягає в застосуванні різних підходів: аналітичного — для опрацювання літератури за темою статті, системного — для вивчення особливостей сучасного інтерактивного навчання у сфері документознавства й документообігу з використанням загальнонаукових методів, передусім систематизації й узагальнення, а також історично-порівняльного та дедуктивного. Наукова новизна дослідження полягає в аналізі найактуальніших інтерактивних методик, які допомагають ефективному опануванню навчального матеріалу з дисципліни "Електронний документообіг". Висновки. Інтерактивні технології навчання є невіддільним складником підготовки фахівців у галузі електронного документообігу. Використання зазначених технологій дає змогу не лише підвищити ефективність навчального процесу, а й адаптувати освітнє середовище до потреб сучасного цифрового ринку праці. Упровадження інтерактивних методів у викладання дисципліни "Електронний документообіг" є актуальним і перспективним напрямом підвищення майстерності педагогічної діяльності у закладах вищої освіти.