Вісник Книжкової палати

Полум'я над сторінками: спалена книга як мовчазна жертва ідеології

Михайло Онищук — 2026-02-25

Статтю присвячено дослідженню багатовікової історії знищення книг. Спалену книгу розглянуто не лише як результат фізичної втрати інформації, а і як трагічний символ ідеологічної боротьби та геноциду культурної спадщини. Проаналізовано причини та наслідки цілеспрямованого вилучення й знищення літератури в різні історичні періоди; наголошено на її значенні як об'єкта контролю, інструменту пропаганди та мішені для придушення вільнодумства.
Особливу увагу приділено символічній ролі спаленої книги як мовчазного свідка ідеологічної
непримиренності, потужного заклику до захисту інтелектуальної свободи, культурного розмаїття, потреби збереження культурної спадщини.
Окремо розглянуто український контекст — від імперських заборон і радянської цензури до сучасного знищення бібліотек під час війни. Висвітлено традиції опору та відродження: від самвидаву до цифрового збереження літературної спадщини. Констатовано, що книга в українській історії постає символом гідності й культурного спротиву.
Наголошено на потребі осмислення наслідків втрат бібліотечних фондів та актуалізації завдання збереження культурної пам'яті в сучасному інформаційному просторі.

Рубрика "З минулого" журналу "Хобі" як спосіб популяризації української культури та джерельна база для дослідників

Наталя Романюк — 2026-02-25

Статтю присвячено дослідженню контенту журналу "Хобі", що виходив протягом 2005—2008 рр. і лише нещодавно став предметом наукової уваги.
Наголошено, що часопис був унікальним за наповненням і цільовим призначенням, позиціонував себе як "журнал для всіх поколінь" про "світ наших захоплень".
Розглянуто тематичне наповнення рубрики "З минулого". Констатовано, що цей розділ є важливим, з одного боку, у змістовому аспекті, адже в ньому публікували репортажі, есе, нариси, інтерв'ю, що стосувалися краєзнавства, історії, літератури, живопису, видавничої справи України; з іншого — як майданчик для оприлюднення творчих напрацювань талановитих дописувачів журналу "Хобі".
Зауважено, що постійним автором рубрики "З минулого" був В. Панченко, також у ній друкували розвідки Л. Куценка, І. Кочергіна, Н. Гончарової та інших.
Підсумовано, що багатоаспектні за тематикою нариси рубрики "З минулого" сприяли популяризації української культури та заохочували до вивчення рідної історії, а нині можуть слугувати джерельною базою для дослідників.

Збереження та популяризація аудіоархівної спадщини композитора Богдана-Юрія Янівського

Жанна Мина — 2026-02-25

Статтю присвячено проблемі збереження та популяризації аудіоархівної спадщини львівського композитора Б.-Ю. Янівського. Констатовано, що попри стрімкий розвиток вебтехнологій, галузь музичного мистецтва залишається недостатньо репрезентованою у цифровому просторі, а інформаційні ресурси часто характеризуються низьким рівнем структурованості та обмеженою доступністю для цільових аудиторій. Брак спеціалізованих сучасних інформаційних платформ ускладнює процес ознайомлення дослідників із мистецькою спадщиною Б.-Ю. Янівського.
Доведено доцільність створення вебресурсу для популяризації аудіоархівної спадщини композитора серед шанувальників музичного мистецтва. Підсумовано, що такий ресурс має слугувати не лише засобом промоції творчості Б.-Ю. Янівського серед студентства, викладачів і професійних дослідників, а й платформою для збереження й актуалізації маловідомих сторінок львівської музичної історії в умовах цифрової трансформації суспільства.

Аналіз впливу темних соціальних медіа на сучасне суспільство

Юрій Сєров — 2026-02-25

Функції та механізми фінансування асоціацій видавців і книгорозповсюджувачів в окремих країнах світу

Микола Сенченко — 2026-02-25

Статтю присвячено дослідженню функцій і джерел фінансування асоціацій видавців і книгорозповсюджувачів Німеччини, Великої Британії, США, Франції, Австралії та Польщі. На основі порівняльного аналізу діяльності головних організацій (наприклад, Börsenverein des Deutschen Buchhandels у Німеччині; The Publishers Association у Великій Британії; Association of American Publishers у США; Le Syndicat national de l'édition у Франції; Australian Publishers Association в Австралії; Polskie Towarzystwo Księgarzy в Польщі) розглянуто основні ролі асоціацій: представництво інтересів галузі в урядових і публічних структурах, захист авторських прав, організація ярмарків і премій, сприяння цифровізації та міжнародній
співпраці, лобіювання політики фіксованої ціни на книги. Окремо розглянуто моделі фінансування діяльності асоціацій й зроблено висновок, що вони здебільшого базовані на членських внесках, державних грантах і партнерствах із міжнародними структурами на кшталт International Publishers Association. Визначено спільні виклики для успішного розвитку асоціацій, як-от вплив цифрових технологій і глобалізації, й запропоновано рекомендації щодо оптимізації їхньої діяльності в контексті європейської та світової інтеграції.

Передумови революційних процесів 1917 р.: анатомія накопичення

Лариса Дояр — 2026-02-25

Стаття є результатом історико-фондознавчого дослідження "Друковані видання доби революції та боротьби за збереження української державності (1917—921 рр.): раритетні джерела з фондів Книжкової палати України", яке Державний архів друку проводить упродовж 2025 р. Під час книгознавчого дослідження застосовано метод контент-аналізу збережених у фондах установи книжкових, періодичних (журнальних і газетних), аркушевих, образотворчих, нотних, картографічних видань. Пропоновану розвідку присвячено
питанням руйнації однієї з чотирьох європейських імперій, що існували до першої чверті ХХ ст. Спираючись на картковий репертуар "Каталогу книг спецзберігання" Книжкової палати України, авторка проаналізувала окремі аспекти останніх років існування імперії Романових і висвітлила причинно-передумовні характеристики подальших революційних процесів, зокрема: другої російської буржуазно-демократичної революції (лютий 1917 р.), Української національно-демократичної революції (березень 1917 р.) і російської соціал-демократичної (пролетарської) революції (жовтень 1917 р.). Метою проведеного дослідження стало
узагальнення матеріалів порічного (1917) фонду Державного архіву друку, визначення його актуальних контентів і введення в науковий обіг раритетних друкованих джерел із вітчизняної історії. Для проведення дослідження використано літературу, написану сучасниками, очевидцями та безпосередніми учасниками революційних подій минулого століття. Джерельну базу розвідки становлять наукові праці, полемічні трактати, мемуари, художні твори, видані на теренах України в 1917 р.

Організація архівного зберігання аудіовізуальних документних ресурсів: чинник соціокомунікаційних технологій

Леся Ковальська — 2026-02-25

Мета дослідження полягає у визначенні ролі соціокомунікаційних технологій в організації архівного зберігання аудіовізуальних документних ресурсів ініціативного походження. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, які застосовують в архівознавстві, документознавстві й соціальних комунікаціях. У процесі дослідження використано методи наукового аналізу й синтезу для виявлення сутності ініціативного документування як джерела аудіовізуальних ресурсів.
Застосовано оглядово-аналітичний метод для систематизації джерельної бази та сучасного досвіду організації аудіовізуальних документів, а також метод класифікації для визначення типів ресурсів ініціативного походження й підходів до їх обліку, організації та використання в межах соціокомунікаційних платформ. Наукову новизну дослідження визначають тенденції активного впровадження соціокомунікаційних технологій у практику фіксації та документування інформації, архівування аудіовізуальних документних ресурсів. Наукова новизна полягає у визначенні ролі соціокомунікаційних технологій як інструменту
організації аудіовізуальних документів ініціативного походження, а також функціональних моделей взаємодії між користувачами, фахівцями й інформаційними установами в умовах цифровізації суспільства. Запропоновано концептуальне поєднання ініціативного документування із соціокомунікаційною практикою, що розглядається як новий вектор розвитку архівної справи у цифрову епоху. Наголошено, що важливим завданням архівістів є аналіз сутності й особливостей ініціативного документування як джерела формування
аудіовізуальних документів, налагодженої методології опису архівних документів. З огляду на це слід розкрити особливості поняття аудіовізуальних документних ресурсів ініціативного походження та їх роль у системі соціальної пам'яті. Термінологічне погодження дасть змогу дослідити потенціал соціокомунікаційних технологій у процесах збирання, організації, зберігання й популяризації аудіовізуальних документів. У процесі архівування аудіовізуальних документних ресурсів визначено основні форми й інструменти взаємодії користувачів і фахівців через соціокомунікаційні платформи (сайти, соціальні мережі, онлайн-архіви тощо).
Окремо обґрунтовано доцільність інтеграції соціокомунікаційних технологій у практику архівних та інформаційних установ для роботи з документами ініціативного походження. Висновки. Подальші наукові рефлексії слід спрямувати на вдосконалення методології архівного зберігання аудіовізуальних документів, що враховує технічні цифрові реалії. Архіви мають не лише зберігати, а й забезпечувати якісний доступ до цих документів, сприяючи їх інтеграції у глобальний інформаційний і культурний простір.

"Imago Ucrainæ на картах XV—XX ст.": ідея та основні заходи грантового проєкту

Тарас Огородник — 2026-02-25

У статті проаналізовано особливості реалізації започаткованого 2025 р. у Львівській національній науковій бібліотеці України імені В. Стефаника (ЛННБ України ім. В. Стефаника) грантового проєкту "Imago Ucrainæ на картах XV—XX ст." — від ідеї до основних заходів із втілення в життя. Констатовано, що культурно-мистецький проєкт має особливе значення для бібліотеки, оскільки дає змогу ефективно розкрити картографічний фонд, в якому міститься чимало унікальних, рідкісних і цінних пам'яток, що становлять національне культурне надбання. Наголошено, що картографічні документи мають високий потенціал для посилення інформаційного спротиву ворожій пропаганді в сучасній російсько-українській війні. Зауважено, що успішне втілення проєкту сприятиме розвінчуванню наративів російської пропаганди, а також суттєвому розширенню культурно-просвітницьких послуг бібліотеки, підвищенню рівня та оперативності бібліотечно-інформаційного обслуговування. Підсумовано, що застосування інноваційних методів презентації документів у
межах реалізації проєкту допоможе усунути територіальні бар'єри й надати доступ дистантним користувачам, які проживають в Україні й поза її межами. Маломобільні групи населення матимуть можливість взяти участь у презентаційних заходах проєкту завдяки доступу до кураторських екскурсій, цифрових копій карт на вебсторінці виставки та цифрової колекції картографічних документів в електронному каталозі ЛННБ України ім. В. Стефаника.