Вісник Книжкової палати

Створення вебсайту для налагодження комунікації з клієнтами підприємства "АгроСвіт-Волинь"

Руслана Кушнірик — 2026-05-12

У статті проаналізовано основи цифрової комунікації, специфіку маркетингової взаємодії в агробізнесі, а також сучасні методи використання вебресурсів, систем управління контентом (CRM) і чат-ботів. Проведено огляд літератури та нормативної бази, що сприяло формуванню наукового підґрунтя для реалізації проєкту створення вебсайту. У результаті репрезентовано комплексне цифрове рішення, яке поліпшує комунікацію між підприємством ТОВ "АгроСвіт-Волинь" та його клієнтами. Сформульовано рекомендації для подальшого розвитку сайту та системи загалом: створення повноцінної форми замовлення, впровадження онлайн-оплати, інтеграція з популярними службами доставляння, додавання релевантного контенту, як-от новини, поради й акції. Акцентовано на потребі організації технічної підтримки, навчання для персоналу та регулярного контролю роботи системи.

Бібліотечна Україна

Леонід Костенко — 2026-05-12

У статті розглянуто умовні історичні етапи розвитку бібліотечної діяльності, зокрема доцифровий, цифровий та окреслено підходи до постцифрового. Констатовано, що бібліотечне середовище України розвивається відповідно до історичних тенденцій розбудови книгозбірень світу. Висвітлено особливості початкового періоду розвитку бібліотечної діяльності на теренах України. Наголошено, що стрімкі темпи впровадження цифрових інновацій сприяли трансформації провідних бібліотек у науково-інформаційні комплекси з розширенням традиційного функціоналу завдяки аналітичній і прогностично-експертній діяльності. Визначено теоретико-методологічні засади подальших шляхів функціонального розвитку бібліотеки XXI ст. в умовах цифровізації. Зауважено, що основою досліджень у сфері штучного інтелекту (ШІ) в Україні слід вважати напрацювання видатного вітчизняного науковця В. Глушкова, який наголошував на доцільності розроблення й застосування алгоритмів ШІ для автоматизації керування економікою держави. Зроблено висновок, що поступове збільшення обсягів використання технологій штучного інтелекту в діяльності книгозбірень сприятиме становленню сучасної бібліотеки під загальним патронатом ШІ.

Автоматизовані системи обліку й аналізу користування бібліотечними фондами

Орест Наливайко — 2026-05-12

У статті проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку автоматизованих систем обліку й аналізу використання бібліотечних фондів в Україні та за кордоном. Розглянуто основні програмні рішення, зокрема автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС) ІРБІС, "УФД/Бібліотека", MARC-SQL, Koha, UniLib, ALEPH з акцентом на функціональних можливостях і специфіці застосування в бібліотеках. Приділено увагу практичному досвіду впровадження зазначених АБІС у закладах вищої освіти та публічних бібліотеках. Висвітлено внесок українських дослідників у розвиток теоретичних і прикладних аспектів автоматизації бібліотечних процесів. Проведено огляд міжнародних досліджень, у яких розглянуто глобальні виклики цифрової трансформації бібліотек, зокрема перехід від форматів MARC до Linked Open Data. Визначено переваги автоматизованого обліку, серед яких: оперативність аналізу фондів, моніторинг читацької активності та вдосконалення доступу до ресурсів. Зроблено висновок щодо потреби подальших досліджень з метою модернізації АБІС з урахуванням запитів користувачів і викликів технологічного прогресу.

Дослідження тематичної спрямованості публікацій у науковій періодиці України 2024 року за розділами УДК

Ольга Муклімбаєва — 2026-05-12

У статті подано результати бібліометричного аналізу напрямів наукових досліджень в Україні за розділами УДК за 2024 р. на основі бази даних державної бібліографії "Літопис журнальних статей". Констатовано, що однойменний покажчик посідає вагоме місце в системі державного бібліографічного інформування й містить аналітичну бібліографічну інформацію щодо статей, документальних матеріалів, творів художньої літератури, опублікованих у періодичних (крім газет) і продовжуваних виданнях, що друкуються на підконтрольній Україні території. Під час аналізу виявлено, що найбільшу кількість публікацій у базі даних "Літопис журнальних статей" за 2024 р. налічує клас 6 Прикладні науки. Медицина. Техніка, а найменшу кількість — клас 2 Релігія. Теологія (богослов'я). Підсумовано, що комплексний аналіз публікацій дає змогу визначити основні напрями наукових досліджень, результати яких публікуються в українських наукових періодичних виданнях, відповідно до виконання положень Закону України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" від 11.07.2001 № 2623-III.

Ринок електронних та аудіокниг в Україні

Віктор Ситник — 2026-05-12

Метою статті є актуалізація даних щодо стану ринку цифрових книжкових продуктів в Україні та виявлення основних тенденцій його розвитку у 2022—2025 рр. Констатовано, що динаміка цифрових видавничих проєктів в умовах повномасштабної війни, міграційних процесів і трансформації читацьких практик зумовила зростання ролі електронних й аудіоформатів у структурі книжкового ринку України. Розглянуто зміни в кількості та функціоналі агрегаторів електронних й аудіокниг, насамперед моделей продажу й доступу до контенту, а також тенденції розвитку мультиплатформних рішень. З'ясовано, що ринок електронних та аудіокниг в Україні нині перебуває у фазі структурного зміцнення: від кількісного розширення до поступового вдосконалення бізнес-моделей і користувацького досвіду. З'ясовано, що відбувається розвиток і стабілізація передплатних сервісів як форми внутрішнього доступу до контенту; зростає роль мобільних застосунків як основного середовища споживання цифрових видань. Підсумовано, що наявна модель передплати поки не є домінантною на ринку, а співіснує з разовими покупками та комбінованими форматами доступу.

Історія однієї книжки

Юрій Бондар — 2026-05-12

Б. Борович у книжковому просторі України (1920-ті — початок 1930-х років)

Віктор Сєдих — 2026-05-12

У статті вперше узагальнено вагомий внесок бібліотекознавця, бібліографа, книгознавця Бориса Осиповича Боровича в розвиток книжкової справи України.

Дослідження сфокусовано на особливостях функціонування сфери книжкової торгівлі окресленого хронологічного періоду, зокрема стані, формі й методах торгівлі, підготовленості кадрів, головній суспільній місії книгарень — просвітництво замість комерції. Проаналізовано пропозиції науковця щодо напрямів розвитку галузі.

Висвітлено діяльність Б. Боровича як засновника та керівника приватного культурно-просвітницького видавництва "Труд", що втілювало ідею гуманізації та читачецентрованого підходу в систему книговидання й книгорозповсюдження.

Акцентовано на незалежності поглядів Б. Боровича, його шанобливому ставленні до книги, розумінні її надважливого соціального значення.

Зв'язки з громадськістю (PR) в Україні у 1991—2000 роках

Ігор Парфенюк — 2026-05-12

У статті проаналізовано аспекти становлення сфери зв'язків із громадськістю (PR) в Україні як професійної діяльності у період 1991—2000 рр. Метою дослідження є вивчення особливостей і динаміки розвитку PR в Україні в зазначений період крізь призму професійних практик, інституціалізації й освіти. Методологічну основу дослідження становлять аналітичний, історико-порівняльний і хронологічний підходи, а також загальнонаукові методи аналізу, синтезу й узагальнення. Обґрунтовано, що становлення PR в Україні було зумовлено змінами в соціально-політичній сфері, зокрема переходом до ринкових відносин, багатопартійної системи, розвитком виборчих кампаній і комерціалізацією медіа. Констатовано, що у 1990-х рр.
PR-функції, які виконували пресслужби й комунікаційні відділи органів влади, комерційних і політичних організацій, набували гібридного характеру, що поєднував елементи журналістики, маркетингу й рекламної діяльності. З'ясовано, що в зазначений період розпочалася інституціоналізація PR, хоча брак правового регулювання та професійних нормативів цієї галузі спричинив її структурну невизначеність. Проаналізовано освітній аспект розвитку PR, що характеризувався запровадженням спеціалізованих курсів, відкриттям кафедр в університетах, виданням перекладеної професійної літератури, а також посібників українських авторів. Наукова новизна дослідження полягає в концептуальному окресленні періоду 1991—2000 рр. як важливого етапу професійного становлення сфери PR в Україні та системному поєднанні аналізу практик, інституцій й освітніх процесів у межах однієї дослідницької парадигми. Здобуті результати розширюють розуміння особливостей розвитку сфери зв'язків із громадськістю й потенційно можуть бути використані в майбутніх дослідженнях з історії українського PR.