Вісник Книжкової палати

Використання цифрових платформ для інформаційно-бібліотечного сервісу (із досвіду бібліотек США)

Людмила Філіпова — 2026-03-21

У статті проаналізовано сучасний стан розвитку цифрових платформ, які використовують для інформаційного сервісу в бібліотеках США різних типів. Увагу зосереджено на проблемі цифрової трансформації в бібліотечній сфері, особливостях розвитку технологічної інфраструктури та перебігу процесів цифровізації в американських бібліотеках станом на 2023—2025 рр. Схарактеризовано типи бібліотечних цифрових платформ, відповідність їх змістового й технологічного аспектів умовам цифровізації різних типів бібліотек. Розглянуто особливості діяльності компаній індустрії бібліотечних технологій, що вдосконалюють й адаптують інформаційні продукти (комп'ютерні програми, системи, бази даних) до професійних потреб бібліотек. Підсумовано, що перехід до цифроцентричної моделі є вагомою умовою конкурентоспроможності бібліотек у суспільстві, оскільки вона дає змогу забезпечити ефективне архівування та збереження історичних документів, рідкісних рукописів й інших цінних матеріалів, підтримувати довговічність цих ресурсів і спростити їх пошук для майбутніх поколінь.

Каталогізація інкунабул у форматі MARC21

Галина Мельник-Хоха — 2026-03-21

Статтю присвячено дослідженню специфіки каталогізації цінної колекції інкунабул Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника (ЛННБУ ім. В. Стефаника) у форматі MARC21 і забезпеченню ефективного доступу до неї. Наголошено, що в сучасному світі, який характеризується стрімкою цифровізацією та зростанням глобальних викликів і воєнних загроз, наукові бібліотеки відіграють вагому роль у збереженні та забезпеченні доступу до культурної спадщини. ЛННБУ ім. В. Стефаника, зберігаючи унікальну колекцію інкунабул, активно впроваджує інноваційні підходи до каталогізації та репрезентації цих видань у цифровому просторі. Метою дослідження є аналіз специфіки створення бібліографічних даних інкунабул, висвітлення ролі метаданих у підвищенні якості та доступності електронних ресурсів, а також демонстрація механізмів інтеграції цифрової колекції до загальної електронної інфраструктури бібліотеки. Особливу увагу приділено застосуванню міжнародних стандартів, що дає змогу не лише уніфікувати описи, а й сприяє внесенню національної спадщини до світових каталогів. Наукова новизна дослідження полягає в розробленні й апробації методології детальної каталогізації інкунабул з урахуванням їхніх унікальних фізичних та історичних характеристик, що забезпечує повний семантичний опис. Визначено оптимальні підходи до використання полів MARC21 для відображення специфічних атрибутів стародруків, як-от провенієнції, особливості оправи та маргіналії. Практична цінність дослідження полягає у створенні основи для формування повноцінної проблемно-орієнтованої бази даних інкунабул, яка значно спростить пошук, ідентифікацію та використання рідкісних видань. Запропоновані рішення сприяють розширенню доступу до колекції вітчизняних і закордонних дослідників, збереженню й популяризації культурної спадщини України в умовах сьогодення.

Цифрова трансформація публічних бібліотек України: сучасний стан, виклики та перспективи

Юрій Горбань — 2026-03-21

У статті проведено комплексний аналіз особливостей цифрової трансформації публічних бібліотек України в умовах сучасних соціальних, технологічних і безпекових викликів. Розглянуто основні напрями цифровізації: розвиток електронної інфраструктури та ресурсів, використання цифрових комунікацій і соціальних мереж, формування цифрової культури й створення цифрових робочих місць. Визначено основні досягнення, проблеми та перспективи впровадження інформаційних технологій у діяльність бібліотек, зокрема вплив глобалізаційних процесів і наслідків повномасштабної агресії РФ. Висвітлено переваги цифровізації бібліотек і проблеми, пов'язані з нерівномірністю розвитку інфраструктури, фінансуванням, кадровим забезпеченням і нормативно-правовим урегулюванням. Обґрунтовано потребу стратегічного підходу до цифровізації бібліотечного інформаційного простору. Окреслено перспективи впровадження цифрових технологій у бібліотечну практику.

Кризова комунікація та соціальна реальність: інформаційна роль бібліотек в екстремальних ситуаціях

Галина Салата — 2026-03-21

У статті досліджено інформаційну функцію бібліотек у контексті екстремальних ситуацій, зокрема воєнних конфліктів, пандемій і техногенних катастроф. Увагу зосереджено на специфіці кризової комунікації й трансформаціях соціальної реальності, що супроводжують ці виклики. В умовах інформаційної перена-сиченості, недовіри до медіа та поширення дезінформації бібліотеки постають як соціальні інститути, здатні не лише забезпечити доступ до верифікованих знань, а й стабілізувати комунікативне середовище. Метою до-слідження є теоретичне обґрунтування й емпіричне підтвердження здатності бібліотек виконувати функції інформаційно-комунікаційних хабів у кризових обставинах. Методологічну базу дослідження становлять структурно-функціональний, соціокомунікаційний і порівняльно-аналітичний підходи, що дали змогу проаналі-зувати кейси діяльності українських бібліотек у 2020—2024 рр. Обґрунтовано доцільність інтеграції бібліо-течних закладів у стратегії національної безпеки й управління кризами, окреслено перспективи підвищення їхнього потенціалу як осередків громадянської підтримки, довіри та інформаційної резильєнтності.

Цифрові проєкти головної бібліотеки Дніпровського регіону: сучасний стан і перспективи розвитку

Галина Колоскова — 2026-03-21

Статтю присвячено актуальній проблемі реалізації цифрових проєктів у Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Первоучителів слов'янських Кирила та Мефодія з метою створення власних електронних інформаційних ресурсів, продуктів і послуг для кількісного, якісного, оперативного забезпечення інформаційних потреб віддалених користувачів у контексті цифровізації міста й регіону.
Наголошено, що дослідження цифрових проєктів головної бібліотеки регіону є актуальним, оскільки в умовах воєнного стану установа продовжує розширювати традиційні функції сховища документів, постійно впроваджуючи цифрові технології в діяльність, зокрема для створення інформаційних ресурсів, продуктів і послуг. Визначено, що в умовах цифровізації особливого значення набуває інформаційно-технологічний напрям проєктної діяльності бібліотеки з метою створення власних електронних ресурсів і продуктів; запровадження послуг у дистанційному форматі.
Проаналізовано цифрові проєкти головної бібліотеки Дніпровського регіону. З'ясовано роль і значення бібліотечних цифрових проєктів для створення власних і спільних з іншими структурами інформаційних ресурсів, збереження культурної й історичної спадщини, забезпечення інформаційних потреб віддалених користувачів. Розглянуто сучасний стан і перспективи розвитку цифрових проєктів головної бібліотеки Дніпровського регіону в умовах воєнного стану.

Національній науковій медичній бібліотеці України — 95!

Олена Кірішева — 2026-03-21

Еволюція стратегічних комунікацій України від реактивної моделі до проактивної стратегії

Оксана Сенченко — 2026-03-21

Статтю присвячено дослідженню еволюції стратегічних комунікацій в Україні в умовах глобальної конкуренції за інформаційне домінування. Дослідження зосереджено на особливостях переходу від реактивної моделі, яка тривалий час виконувала оборонну функцію та була спрямована на нейтралізацію дезінформаційних впливів, до проактивної стратегії, здатної створювати власні смислові конструкції й укріплювати позиції України як самостійного суб'єкта міжнародної політики. Стратегічні комунікації в такому вимірі розглянуто не лише як засіб оперативної відповіді на інформаційні атаки, а і як механізм конструювання публічної реальності, що сприяє зміцненню суб'єктності держави та зменшує залежність від зовнішніх інтерпретацій. Дослідження охоплює період від початку російської агресії, коли масштаб інформаційних операцій різко зріс, а комунікації фактично стали складником системи безпеки держави. На підставі аналізу дій державних структур та аналітичних центрів зроблено висновок, що реактивний підхід забезпечив базову стійкість інформаційного простору, однак виявив обмеження в довготривалому стратегічному вимірі. Визначено основні бар'єри, що стримують перехід до проактивної моделі, зокрема: фрагментарність інституційної взаємодії, нестача аналітичної підтримки та брак системної підготовки фахівців. Наголошено на значенні національного гранд-наративу як інструменту смислового впливу, що може формувати цілісний образ України для міжнародних аудиторій. У підсумковій частині подано модель проактивних стратегічних комунікацій, яка поєднує єдиний змістовий наратив, інституційну основу та практичні механізми реалізації політики у внутрішньому й міжнародному середовищах. Наголошено на потребі посилення міжвідомчої координації, удосконалення професійної підготовки комунікаторів і розширення цифрової присутності держави. Результати дослідження свідчать, що перехід від оборонної логіки реагування до стратегії смислового випередження здатен забезпечити Україні стабільні позиції у глобальному інформаційному полі та створити основу для подальших досліджень щодо оцінювання впливу наративів і механізмів їх поширення в міжнародних медіапросторах.

Інтелектуальна стерилізація України

Микола Сенченко — 2026-03-21

У статті проаналізовано концепцію "епістемологічної війни" Ліндона Ларуша (1922—2019) як фундаментальний онтологічний конфлікт між двома парадигмами пізнання: платонівсько-лейбніцівською (креативна людська здатність до наукових проривів і прогресу) та арістотелівсько-емпіричною (редукція знання до сенсорного досвіду, що веде до стагнації й олігархічного контролю). Зауважено, що епістемологія (від грец. episteme — знання, logos — вчення) — це розділ філософії, який вивчає природу, джерела, структуру, межі та критерії знання, власне процес пізнання, відмінність між вірою та знанням, спосіб обґрунтування переконань. З'ясовано, що в контексті розвитку України після 1991 р. онтологічний конфлікт виявляється через процес "інтелектуальної стерилізації" — системне обмеження відтворення інтелектуального капіталу внаслідок хронічного недофінансування освіти та науки, бюрократичних бар'єрів, еміграції талантів і воєнних криз (2014, 2022). Теоретична модель стерилізації ґрунтується на концепціях людського капіталу (Г. Бекер, А. Сакс) і доповнюється критикою імплементації Болонського процесу як механізму стандартизації, що сприяє деградації якості освіти та мімікрії реформ. Без системних змін у цій сфері до 2030 р. прогнозується подальша інтелектуальна деградація України та перетворення її на "інтелектуальну пустелю".