Вісник Книжкової палати

Організація архівного зберігання аудіовізуальних документних ресурсів: чинник соціокомунікаційних технологій

Леся Ковальська, Григорій Ковальський — пн, 01 гру 2025 00:00:00 +0200

Мета дослідження полягає у визначенні ролі соціокомунікаційних технологій в організації архівного зберігання аудіовізуальних документних ресурсів ініціативного походження. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціальні методи, які застосовують в архівознавстві, документознавстві й соціальних комунікаціях. У процесі дослідження використано методи наукового аналізу й синтезу для виявлення сутності ініціативного документування як джерела аудіовізуальних ресурсів.
Застосовано оглядово-аналітичний метод для систематизації джерельної бази та сучасного досвіду організації аудіовізуальних документів, а також метод класифікації для визначення типів ресурсів ініціативного походження й підходів до їх обліку, організації та використання в межах соціокомунікаційних платформ. Наукову новизну дослідження визначають тенденції активного впровадження соціокомунікаційних технологій у практику фіксації та документування інформації, архівування аудіовізуальних документних ресурсів. Наукова новизна полягає у визначенні ролі соціокомунікаційних технологій як інструменту
організації аудіовізуальних документів ініціативного походження, а також функціональних моделей взаємодії між користувачами, фахівцями й інформаційними установами в умовах цифровізації суспільства. Запропоновано концептуальне поєднання ініціативного документування із соціокомунікаційною практикою, що розглядається як новий вектор розвитку архівної справи у цифрову епоху. Наголошено, що важливим завданням архівістів є аналіз сутності й особливостей ініціативного документування як джерела формування
аудіовізуальних документів, налагодженої методології опису архівних документів. З огляду на це слід розкрити особливості поняття аудіовізуальних документних ресурсів ініціативного походження та їх роль у системі соціальної пам'яті. Термінологічне погодження дасть змогу дослідити потенціал соціокомунікаційних технологій у процесах збирання, організації, зберігання й популяризації аудіовізуальних документів. У процесі архівування аудіовізуальних документних ресурсів визначено основні форми й інструменти взаємодії користувачів і фахівців через соціокомунікаційні платформи (сайти, соціальні мережі, онлайн-архіви тощо).
Окремо обґрунтовано доцільність інтеграції соціокомунікаційних технологій у практику архівних та інформаційних установ для роботи з документами ініціативного походження. Висновки. Подальші наукові рефлексії слід спрямувати на вдосконалення методології архівного зберігання аудіовізуальних документів, що враховує технічні цифрові реалії. Архіви мають не лише зберігати, а й забезпечувати якісний доступ до цих документів, сприяючи їх інтеграції у глобальний інформаційний і культурний простір.

Соціальні мережі як основа медіасередовища публічних бібліотек України

Дмитро Румик — пн, 01 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті з'ясовано роль соціальних мереж у формуванні медіасередовища публічних бібліотек України. Проаналізовано досвід використання платформи Facebook у роботі книгозбірень і визначено особливості їх активності у цифровому середовищі. Проведено типологізацію стратегій формування медіасередовища публічними бібліотеками України. Зосереджено увагу на ролі українських книгозбірень в умовах війни. Зроблено висновок, що сучасні соціальні мережі становлять фундаментальну основу медіасередовища публічних бібліотек України й відіграють важливу роль у забезпеченні й розширенні доступності послуг. На основі аналізу діяльності окремих публічних бібліотек у соціальних мережах визначено чотири основні стратегії формування медіасередовища: спеціалізовану, територіальну, академічну та культурно-освітню. Підсумовано, що кожна з цих стратегій відповідає потребам цільової аудиторії та місії конкретної книгозбірні. З'ясовано, що сучасне
медіасередовище публічних бібліотек України характеризується поступовим переходом від надання інформації щодо діяльності до активного діалогу з цільовою аудиторією; використання мультимедійного контенту, зокрема створеного користувачами; застосування інтерактивних форм комунікації. Констатовано, що нині соціальні мережі перетворюються на ефективний інструмент формування спільнот навколо бібліотеки.

Визначна лідерка київської бібліотечної освітньо-наукової школи

Алла Соляник, Галина Пристай — пн, 01 гру 2025 00:00:00 +0200

Роль архівних установ у забезпеченні інформаційної безпеки

Ігор Саламаха, Ірина Денис, Валентина Новосад, Любов Шептицька — пн, 01 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто актуальну проблему забезпечення інформаційної безпеки в діяльності архівних установ в умовах цифрової трансформації та гібридних загроз.
Проаналізовано наукові підходи до трактування інформаційної безпеки у сфері архівознавства, схарактеризовано основні функції архівних установ зі збереження, захисту й автентифікації інформаційних ресурсів.
Визначено основні загрози цифровим архівам, серед яких: кібератаки, фальсифікація документів, технічні проблеми, інсайдерські ризики та недосконалість правового регулювання.
Особливу увагу приділено перспективним напрямам інтеграції архівної сфери в національну систему інформаційної безпеки.
Запропоновано комплекс заходів нормативного, організаційного, технологічного й освітнього характеру, реалізація яких сприятиме підвищенню стійкості держави до інформаційних загроз, збереженню історичної пам'яті та формуванню довіри до верифікованої інформації.
Результати дослідження можуть бути використані в подальших студіях з інформаційної політики, архівної справи та національної безпеки.

Центральний державний архів громадських об'єднань та україніки в системі архівних установ України: нормативно-правовий аспект

Андрій Кершис — пн, 01 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто нормативно-правовий аспект функціонування Центрального державного архіву громадських об'єднань та україніки (ЦДАГОУ) в контексті сучасної архівної політики України. Проведено аналіз основних законодавчих і підзаконних актів, які регламентують діяльність архівної установи, що спеціалізується на зберіганні документів політичних партій, громадських організацій, опозиційних рухів, особових архівів і матеріалів української діаспори. Обґрунтовано значення архіву як головної інституції у збереженні національної пам'яті, формуванні історичної ідентичності та розвитку відкритого інформаційного простору. Визначено особливості структури й функцій ЦДАГОУ після його реорганізації у 2022 р.
Досліджено чинні нормативні документи, зокрема ЗУ "Про Національний архівний фонд та архівні установи", Правила роботи архівних установ, Порядок державного обліку документів Національного архівного фонду, а також документи, що регулюють процедуру проведення експертизи цінності й визначення унікальності архівних документів. Виокремлено проблеми, пов'язані з потребою оновлення й адаптації нормативної бази до умов цифровізації, євроінтеграції та воєнного стану в Україні. Запропоновано заходи з удосконалення
правового забезпечення діяльності ЦДАГОУ з урахуванням актуальних викликів і запитів суспільства.

Систематизація підходів до класифікації документів в архівах

Василь Курило — пн, 01 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті проведено систематизацію традиційних і сучасних підходів до класифікації документів в архівних установах. Розглянуто теоретичні основи, ручні й автоматизовані методи класифікації. Констатовано, що до традиційних методів класифікації в архівах належать ієрархічні класифікаційні системи, тематичне та функціональне групування, архівний опис. Автоматизовані методи охоплюють системи на основі правил, статистичні методи класифікації, методи машинного навчання, глибоке навчання, гібридні підходи.
Запропоновано послідовність етапів класифікації в архівах: передопрацювання, виділення ознак, етап побудови або застосування моделі класифікації, оцінювання точності класифікації, інтеграція автоматизованої класифікації в системи управління документами.
Проаналізовано головні проблеми, що постають у процесі впровадження автоматизованих рішень, зокрема багатомовність, неструктурованість даних, низька якість оцифровування, етичні виклики.
Стаття базується на сучасних дослідженнях і практичних прикладах, що підтверджує актуальність теми в умовах цифрової трансформації архівної справи.

Феномен постправди в сучасній докудрамі

Оксана Кирилова, Олена Ткаченко, Олег Чекменев — пн, 01 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено феномен постправди як основний чинник трансформації сучасної документальної драми (докудрами). Метою дослідження є аналіз виявів постправди в актуальній докудрамі, дослідження художніх і наративних стратегій конструювання достовірності й оцінювання їх впливу на сприйняття фактів глядацькою авдиторією. Аналіз зосереджено на особливостях наративної архітектоніки докудрами доби постправди, в якій художні засоби часто поєднано з елементами журналістського репортажу чи архівними
матеріалами. З'ясовано, що до основних стратегій, які формують "постправдову" докудраму, належать драматизація подій із залученням акторів; монтаж, що підсилює емоційний резонанс; естетизація травматичного досвіду; використання суб'єктивних поглядів і фокусування на особистих історіях замість об'єктивного аналізу. Ці засоби дають змогу створювати у глядача ілюзію автентичності, підміняючи істину інтерпретацією, яка відповідає очікуванням чи світоглядним засадам авдиторії. Результати дослідження свідчать, що докудрама може слугувати ефективним інструментом формування колективної пам'яті й моделювання уявлень про минуле та сучасність.

Масові комунікації як чинник розвитку соціальної роботи: аспекти формування світоглядних орієнтирів

Оксана Головчук — пн, 01 гру 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто аспекти формування світоглядних орієнтирів соціальних клієнтів, тобто людей, на увагу яких претендують ініціатори соціальних проєктів і комунікацій. Досліджено вплив системи суспільної взаємодії, утвореної визначеними способами й принципами налагодження контактів на основі професійно-технологічної дії на світоглядні засади аудиторії.
Для збирання первинної інформації щодо порушеної проблематики сформовано авторську анкету й використано метод опосередкованого опитування. Частину інформації здобуто методом безпосереднього опитування — інтерв'ю; менше третини інформації — за допомогою електронної пошти, методом комп'ютерного опитування. Проаналізовано результати дослідження, а також вторинні дані. Питання анкети розроблено з метою аналізу особливостей сприйняття почутого респондентами з різним рівнем усвідомленості, емоційної наповнюваності, чутливості.
За результатами дослідження підтверджено припущення щодо: 1) певних закономірностей сприйняття людьми масових повідомлень і комунікацій соціального характеру; 2) можливостей світоглядного впливу масових комунікацій, про що свідчить рівень довіри до них.

Функціонування системи обов'язкового примірника електронних видань у різних країнах

Микола Сенченко — пн, 01 гру 2025 00:00:00 +0200

Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК) майже два роки не може розробити проєкт ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про обов'язковий примірник документів".
Запропонований Книжковою палатою України варіант проєкту змін постійно "удосконалюється". Бібліотеки й інші установи намагаються поповнювати фонди за рахунок видавництв, й часто трапляється, що обов'язкові примірники цінних видань зникають. Видавництва вирішують проблему просто: не надсилають дорогі книги до бібліотек. Є видавництва, які взагалі не знають чи не хочуть знати про депозитарне зберігання друкованих та електронних видань. Така безгосподарність шкодить іміджу країни й дослідникам, які не можуть скористатися наявними документами.
У проведеному дослідженні зосереджено увагу на особливостях реєстрації, зберігання та використання обов'язкових електронних примірників видань в інших країнах, а саме: США, Великій Британії, Німеччині, Франції, Австралії, Канаді, Індії. Маю надію, що результати дослідження допоможуть МКСК ухвалити виважене рішення щодо проєкту ЗУ "Про внесення змін до Закону України "Про обов'язковий примірник документів".