Вісник Книжкової палати

Підтримка українських біженців з боку бібліотек Великої Британії

Оксана Клименко, Олена Сокур — чт, 18 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено діяльність бібліотек Великої Британії з підтримки українських біженців і сприяння
їх адаптації за кордоном у сучасних умовах російсько-української війни.
Аргументовано, що публічні бібліотеки Великої Британії, допомагаючи українцям, реалізують такі сутнісні функції, як інформаційна, освітня, консультаційна, комунікаційна, рекреаційна та дозвіллєва.
Зроблено висновок, що публічні бібліотеки Великої Британії — це безпечні простори, у межах яких
українці знаходять підтримку й інформаційне забезпечення для ефективної адаптації до нових соціокультурних умов, інтелектуального та духовного розвитку.
Констатовано, що британські книгозбірні проводять роботи з комплектування фондів українськими
книжками у традиційному й електронному форматах, організовують заходи з популяризації української
культури та емоційної підтримки українських біженців, приділяючи особливу увагу дитячій аудиторії. Форми підтримки є різноманітними, але всі вони значущі для збереження стійкості нашої країни та народу у боротьбі з ворогом.

Видання творів письменника С. Коваліва (1848—1920)

Дмитро Кепін — чт, 18 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті проаналізовано книжкові видання 1926—1961 рр. письменника, педагога, краєзнавця С. Коваліва, що зберігаються в Державному архіві друку Книжкової палати України. Загалом виявлено 8 творів друку: 1 — 1926 р., 4 — 1930 р., по 1 — 1952, 1958, 1961 рр. З'ясовано, що книги 1926—1930 рр. випущені Харківським кооперативним видавництвом "Рух". Подано відомості щодо упорядників (А. Березинський, Т. Черкаський, В. Лесин, С. Дігтяр, І. Деркач) і художників (В. Форостецький).
Підсумовано, що опрацьовані видання дають змогу не лише простежити жанрове розмаїття літературної спадщини С. Коваліва, а й уточнити біографічні відомості. Твори письменника є унікальним джерелом для відтворення історії розвитку промисловості Дрогобиччини.

Використання штучного інтелекту в соціальних мережах як зброї інформаційної війни

Олена Артеменкова, Валерія Василенко, Лілія Ковтун — чт, 18 вер 2025 00:00:00 +0000

Мета статті. Проаналізувати особливості використання штучного інтелекту (ШІ) в соціальних мережах як інструменту ведення інформаційної війни, а також окреслити основні напрями протидії дезінформації в умовах відкритого інформаційного простору. Методологія дослідження ґрунтується на порівняльному й інформаційно-аналітичному підходах із застосуванням загальнонаукових методів аналізу, синтезу, узагальнення, а також елементів контент-аналізу. Наукова новизна полягає в систематизації сучасних форм використання технологій штучного інтелекту в інформаційній війні, зокрема через соціальні мережі. Висновки. У статті обґрунтовано, що ШІ дедалі частіше використовують як канал поширення інформації для впливу в соціальних мережах. Особливу увагу приділено технології дипфейків, генерації фейкових відео та візуального контенту для дестабілізації суспільства й підриву міжнародної репутації. Здійснено огляд актуальних інструментів виявлення фейків, як-от Sensity AI, Deepware Scanner, Fake Image Detector та інші. Наголошено на важливості правового врегулювання питання інформаційної війни та розвитку механізмів цифрової гігієни серед користувачів соціальних платформ.

Штучний інтелект у маркетингових комунікаціях: трансформація соціальних платформ

Ілля Жук — чт, 18 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто роль штучного інтелекту в контексті трансформації цифрового маркетингу та
комунікацій у соціальних мережах. Констатовано, що комунікаційний маркетинг зазнає суттєвих змін під впливом штучного інтелекту, який допомагає автоматизувати процеси опрацювання значних обсягів інформації та вирішити багато питань, пов'язаних з ефективним розвитком соціальних платформ.
Проаналізовано основні тенденції фундаментальних змін у маркетингових комунікаціях, як-от цифровізація маркетингових комунікацій, персоналізація контенту, зростання ролі його автентичності й візуальної якості, важливість взаємодії з аудиторією, мультифункціональність фахівців.
Наголошено на потребі постійного вдосконалення знань і компетенцій фахівців для ефективної роботи в нових умовах, зокрема досягнення автентичності та якості контенту потребує ґрунтовного підходу до
розроблення стратегії розвитку маркетингових комунікацій, створення візуального ряду, переосмислення цінностей і сенсів, закладених у контент.

Комунікаційна модель локального бізнесу як об'єкт дослідження

Надія Ухаліна — чт, 18 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті визначено поняття й структуру комунікаційної моделі локального бізнесу, досліджено ефективність бізнес-комунікації в сучасних реаліях. Розглянуто основні чинники комунікаційної моделі, що мають вагоме значення для успішного функціонування та розвитку локального бізнесу. Визначено складники комунікаційної моделі та подано структуру стратегії комунікації для локального бізнесу. Запропоновано класифікацію типів комунікацій. Проаналізовано основні чинники, що впливають на побудову комунікацій локального бізнесу, поміж яких: специфіка цільової аудиторії; особливості ринку; специфіка товару чи послуги; доступність комунікаційних каналів; обсяг рекламного бюджету; комунікаційні цілі та завдання; стратегія просування; традиції, що склалися в комунікаційній політиці компанії.
Проаналізовано рівень впливу цифрових технологій на комунікаційні стратегії локального бізнесу, а також аспекти розширення каналів комунікації через соціальні мережі та чат-платформи; персоналізації комунікації; швидкості й гнучкості реагування; створення спільноти споживачів навколо бренду; зменшення витрат на маркетинг, оскільки рекламувати товар чи послугу через соціальні мережі значно дешевше, ніж через класичні медіа.
Схарактеризовано проблеми та виклики побудови ефективних комунікацій: некоректне визначення цільової аудиторії; повільна відповідь на звернення клієнтів і брак єдиного стилю спілкування; труднощі у внутрішній взаємодії всередині компанії; низький рівень застосування цифрових засобів для зв'язку та неправильний добір каналів для конкретної цільової групи; культурні бар'єри.
Надано пропозиції, зокрема сучасні інструменти та підходи, щодо оптимізації комунікаційної моделі локального бізнесу.

Забезпечення доступу до знань — важливий напрям відновлення бібліотек після Другої світової війни

Лілія Прокопенко — чт, 18 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто досвід поповнення бібліотечних фондів новими виданнями як один із важливих
напрямів відновлення бібліотек після Другої світової війни. Подано інформацію про втрати, яких зазнали бібліотеки окремих країн унаслідок бойових дій. Наголошено, що, окрім фізичної руйнації чи пошкодження бібліотечних будівель, знищення бібліотечних ресурсів, бібліотеки багатьох країн зазнали суттєвих збитків через неналежне комплектування фондів новими виданнями, до якого призвела шестирічна ізоляція під час війни. Виявлено, що однією з найактивніших держав, які надавали допомогу в повоєнному відновленні бібліотек в Європі та Азії, були США. Досліджено досвід реалізації програми "Допомога бібліотекам у зонах воєнних дій", яку Американська бібліотечна асоціація втілила у 1941—1947 рр. за фінансування Фонду Рокфеллера. Схарактеризовано загальні результати реалізації програми за обома напрямами: закупівля книжок і закупівля періодичних видань, а також розглянуто постачання літератури за індивідуальними запитами окремих установ та осіб. Проаналізовано надходження наукових видань до основних бенефіціарів програми — бібліотек
Болгарії, Польщі, Румунії, СРСР, Угорщини, Чехословаччини та Югославії. Констатовано, що програма
сприяла повоєнному відновленню бібліотечних фондів у європейських та азійських країнах, налагодженню міжнародних наукових і культурних зв'язків.
Статтю підготовлено за результатами дослідження "Бібліотеки в повоєнному суспільстві: зарубіжний досвід відновлення", проведеного 2023 р. у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого.

Функціональне значення номенклатури справ у структурі документаційного забезпечення управління

Олеся Федорук — чт, 18 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто роль номенклатури справ як одного з основних інструментів організації ефективного документообігу в установах різних форм власності. Окреслено значення номенклатури справ у контексті оптимізації процесів опрацювання, формування й архівного зберігання документів, а також її вплив на підвищення оперативності та точності в роботі з документами. Розглянуто сучасні підходи до формування номенклатури справ, зокрема в умовах електронного документообігу.
Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти використання номенклатури справ для оптимізації
процесів діловодства, систематизації документаційного фонду й забезпечення ефективного управління документаційними ресурсами організації. Визначено вплив номенклатури справ на раціоналізацію діловодства й забезпечення оперативного доступу до інформації. Розглянуто важливість номенклатури справ як інструменту для забезпечення збереженості документаційного фонду та його використання в управлінській діяльності, впровадження й адаптації в контексті цифровізації документообігу, а також роль у забезпеченні відповідності нормативно-правовим вимогам і стандартам організаційної діяльності.
Висвітлено переваги використання номенклатури справ для зменшення витрат часу на пошук документів, підвищення ефективності управлінських процесів і зниження ймовірності помилок під час опрацювання інформації. Увагу зосереджено на перспективах розвитку номенклатури справ в умовах цифровізації й автоматизації діловодства. Виокремлено та досліджено автоматизовані системи документообігу з можливістю формування номенклатури справ.

Технологічна еволюція як чинник трансформації форматів подання інформації

Олена Грозна — чт, 18 вер 2025 00:00:00 +0000

У статті проаналізовано зв'язок між розвитком цифрових технологій і трансформацією форматів журналістики.
Досліджено еволюцію форматів подання інформації від Web 1.0 до Web 3.0. Визначено, що епоха Web 1.0 (1990-ті рр.) — це зародження інтернет-журналістики, яка характеризувалася статичними вебсторінками та обмеженою інтерактивністю; визначальними рисами епохи Web 2.0 (2000-ті — початок 2010-х рр.) стали соціальні медіа та мультимедійність; епоху Web 3.0 (2010—2020-ті рр.) вирізняють персоналізація, інтеграція штучного інтелекту, експерименти з інтерактивністю й трансмедійністю, підсилені новими технологіями доповненої та віртуальної реальності.
Схарактеризовано вплив мультимедійності, інтерактивності, персоналізації та штучного інтелекту на
журналістську практику.
Підтверджено тезу про кореляцію між технологічними інноваціями та змінами у формах журналістського контенту, адже поява нової технології щоразу створювала умови для виникнення чи видозміни журналістського формату, що простежується на макро- і мікрорівнях.
Визначено перспективи подальших досліджень, що полягають в аналізі впливу штучного інтелекту на
якість і достовірність новин, ролі блокчейн-технологій у забезпеченні стійкості журналістики, дослідженні змін у споживанні новин поколіннями Z і Альфа.

Фактчекінг: міжнародний досвід і перспективи розвитку

Алла Миколаєнко — чт, 18 вер 2025 00:00:00 +0000

Статтю присвячено аспектам використання фактчекінгу у глобальному медіапросторі. Розглянуто етапи історичного розвитку журналістського контролю фактів. Визначено основні сучасні тенденції фактчекінгу та його роль у протидії фейковим новинам і дезінформації.
Проаналізовано особливості фактчекінгу в різних країнах, висвітлено діяльність незалежних фактчекінгових організацій та ініціатив медіакомпаній.
Увагу зосереджено на технологічних аспектах розвитку фактчекінгу, зокрема використанні штучного інтелекту й автоматизованих алгоритмів для перевірки інформації.
Підсумовано, що перспективи подальшого розвитку фактчекінгу у світі пов'язані з еволюцією технологій і соцмереж, оскільки саме журналістська перевірка фактів та тверджень на точність і правдивість є вагомим чинником для підтримання інформаційної гігієни. Окрім того, вагоме значення має міжнародна співпраця, вдосконалення технологічних інструментів і підвищення рівня медіаграмотності населення.