Київ у перший рік столичного статусу в УСРР: спроба багатоаспектного аналізу
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2020.9(290).23-27Ключові слова:
реконструкція міста, будівлі столичного призначення, архітектурний фронт, генеральний план будівництва Києва, журнал "Соціальний Київ"Анотація
У статті порушено проблему перенесення столиці радянської України з Харкова до Києва. Події 1934 р. розглянуто в контексті розбудови міста, розвитку його інфраструктури, житлового фонду, будівель соціально-культурного призначення тощо. Користуючись матеріалами тогочасної республіканської періодики, зокрема річним зшитком часопису "Соціалістичний Київ", авторка проаналізувала особливості генерального плану 1934 р. із забудови нової радянської столиці та дослідила хроніку реконструкції стародавнього міста. На підставі опрацьованих джерел і літератури, авторка стверджує, що розбудова другої столиці УСРР відбувалася одночасно в кількох напрямах, а саме: зростання індустріального потенціалу Києва завдяки будівництву нових підприємств та зміцненню його пролетарського фонду; зведення статусних об'єктів столиці (будинків владних інституцій, споруд всеукраїнського призначення, культурних і спортивних будівель тощо); розвиток житлового комплексу та оновлення комунального господарства міста; будівництво освітянських і медичних закладів; утворення мережі міського транспорту; розв'язання проблеми санітарної безпеки міста; використання природних багатств регіону для розвитку закладів курортного призначення, паркових рекреацій, зон масового відпочинку столичних мешканців, організації внутрішнього й зовнішнього туризму. У розвідці використано статті тогочасних державних і партійних лідерів УСРР, українських архітекторів, інженерів, науковців. Останні доводять, що перенесення столиці в Київ започаткувало нову сторінку в історії України.
Посилання
Борисов І. Комбінат будівельних матеріалів / І. Борисов // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 11—12. — С. 6—7.
Від України до УРСР: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції до 80-річчя перенесення столиці радянської України до міста Києва, м. Київ, 12 грудня 2014 р. / [гол. редк. Г. В. Боряк]. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2015. — 268 с.
Гулеватий С. Соціалістичне селище верстатобуду / С. Гулеватий // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 11—12. — С. 16—19.
Заболотний В. Будівництво польського педагогічного інституту / В. Заболотний // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 3—4. — С. 10.
Заславський М. Мала і велика газифікація Києва / М. Заславський // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 11—12. — С. 32—34.
Захарашевич І. Питання теплофікації Києва / І. Захарашевич, М. Хейфіц // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 11—12. — С. 30—31.
Каковський В. Проблема центрального парку культури і відпочинку / В. Каковський // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 11—12. — С. 9—11.
Ліберман Д. Київ — курорт всесоюзного значення / Д. Ліберман // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 5—6. — С. 41—43.
Ліпкес І. Новий гігант легкої індустрії / І. Ліпкес // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 11—12. — С. 4—6.
Любченко П. Нова сторінка історії України / П. Любченко // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 5—6. — С. 2—5.
Оппоков Є. Київські берегові обсуви та боротьба з ними / Є. Оппоков // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 5—6. — С. 35—37.
Опре Б. Будуємо новий потужний водогін / Б. Опре // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 11—12. — С. 38—39.
Політична історія України. ХХ століття : у шести томах. Т. 3. Утвердження радянського ладу в Україні (1921—1938) / [під ред. С. В. Кульчицького]. — Київ : Генеза, 2003. — 448 с.
Просяний В. Каналізація м. Києва і рибне господарство / В. Просяний // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 9—10. — С. 34—35.
Родін І. На просторах Рубежівки зросте велетень верстатобудування / І. Родін // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 5—6. — С. 38.
Роминський Є. Дніпро — в бетон або граніт / Є. Роминський, С. Копман // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 7—8. — С. 8—10.
Суслов П. Як будується Дарницький вагоноремонтний / П. Суслов // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 5—6. — С. 39—40.
Фомін А. Київський ботанічний сад / А. Фомін // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 11—12. — С. 12—13.
Фрумін Г. Про кладовища і крематорій / Г. Фрумін // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 9—10. — С. 37.
Фрумін Г. Реконструкцію зоопарку: на порядок денний / Г. Фрумін // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 9—10. — С. 30—32.
Хаустов П. Контури генерального плану Києва / П. Хаустов // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 7—8. — С. 3—7.
Хаустов П. Контури майбутнього Києва / П. Хаустов // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 3—4. — С. 12—17.
Хроніка реконструкції столиці // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 5—6. — С. 47—49.
Цельтнер Е. Лівобережний Київ / Е. Цельтнер // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 9—10. — С. 36.
Шафіров А. За перебудову архітектурного фронту / А. Шафіров // Соціалістичний Київ. — 1934. — № 3—4. — С. 8—10.
References
Borysov I. (1934). Kombinat budivelnykh materialiv. Sotsialistychnyy Kyiv, 11—12, рр. 6—7.
Boryak H. V. [hol. redk.]. (2015). Vid Ukrayiny do URSR: Materialy Vseukrayinskoyi naukovoyi konferentsiyi do 80-richchya pere¬nesennya stolytsi radyanskoyi Ukrayiny do mista Kiyeva, m. Kyiv, 12 hrudnya 2014 r. Kyiv: Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny.
Hulevatyy S. (1934). Sotsialistychne selyshche verstatobudu. Sotsialistychnyy Kyiv, 11—12, рр. 16—19.
Zabolotnyy V. (1934). Budivnytstvo polskoho pedahohichnoho instytutu. Sotsialistychnyy Kyiv, 3—4, р. 10.
Zaslavskyy M. (1934). Mala i velyka hazyfikatsiya Kiyeva. Sotsialistychnyy Kyiv, 11—12, рр. 32—34.
Zakharashevych I., Kheyfits M. (1934). Pytannya teplofikatsiyi Kiyeva. Sotsialistychnyy Kyiv, 11—12, рр. 30—31.
Kakovskyy V. (1934). Problema tsentralnoho parku kultury i vidpochynku. Sotsialistychnyy Kyiv, 11—12, рр. 9—11.
Liberman D. (1934). Kyiv — kurort vsesoyuznoho znachennya. Sotsialistychnyy Kyiv, 5—6, рр. 41—43.
Lipkes I. (1934). Novyy hihant lehkoyi industriyi. Sotsialistychnyy Kyiv, 11—12, рр. 4—6.
Lyubchenko P. (1934). Nova storinka istoriyi Ukrayiny. Sotsialistychnyy Kyiv, 5—6, рр. 2—5.
Oppokov Yе. (1934). Kyivski berehovi obsuvy ta borotba z nymy. Sotsialistychnyy Kyiv, 5—6, рр. 35—37.
Opre B. (1934). Buduyemo novyy potuzhnyy vodohin. Sotsialistychnyy Kyiv, 11—12, рр. 38—39.
Kulchytskii S. V. [red.]. (2003). Politychna istoriya Ukrayiny. ХХ stolittya. U 6-ty t. T. 3. Utverdzhennya radyanskoho ladu v Ukrayini (1921—1938). Kyiv: Heneza.
Prosyanyy V. (1934). Kanalizatsiya m. Kiyeva i rybne hospodarstvo. Sotsialistychnyy Kyiv, 9—10, рр. 34—35.
Rodin I. (1934). Na prostorakh Rubezhivky zroste veleten verstatobuduvannya. Sotsialistychnyy Kyiv, 5—6, р. 38.
Romynskyy Yе., Kopman S. (1934). Dnipro — v beton abo hranit. Sotsialistychnyy Kyiv, 7—8, рр. 8—10.
Suslov P. (1934). Yak buduyetsya Darnytskyy vahonoremontnyy. Sotsialistychnyy Kyiv, 5—6, рр. 39—40.
Fomin A. (1934). Kyivskyy botanichnyy sad. Sotsialistychnyy Kyiv, 11—12, рр. 12—13.
Frumin H. (1934). Pro kladovyshcha i krematoriy. Sotsialistychnyy Kyiv, 9—10, рр. 37.
Frumin H. (1934). Rekonstruktsiyu zooparku: na poryadok dennyy. Sotsialistychnyy Kyiv, 9—10, рр. 30—32.
Khaustov P. (1934). Kontury heneralnoho planu Kiyeva. Sotsialistychnyy Kyiv, 7—8, рр. 3—7.
Khaustov P. (1934). Kontury maybutnoho Kiyeva. Sotsialistychnyy Kyiv, 3—4, рр. 12—17.
Khronika rekonstruktsiyi stolytsi. (1934). Sotsialistychnyy Kyiv, 5—6, рр. 47—49.
Tseltner E. (1934). Livoberezhnyy Kyiv. Sotsialistychnyy Kyiv, 9—10, рр. 36.
Shafirov A. (1934). Za perebudovu arkhitekturnoho frontu. Sotsialistychnyy Kyiv, 3—4, рр. 8—10
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.
