Алгоритм застосування історії як деструктивного фактора в комунікаційних системах

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36273/2076-9555.2020.5(286).40-45

Ключові слова:

комунікаційні системи, історичний світогляд, суспільна свідомість, трансформація ментальності, історичні знання

Анотація

У статті порушено проблему функціоналу історичної науки, її місця та значення в житті суспільства. Авторка стверджує, що панівна історична парадигма є дієвим механізмом комунікаційних процесів, котрі відбуваються на всіх щаблях соціального розвитку держави. Наступність історичних знань забезпечує міжвікову комунікацію в суспільстві, взаєморозуміння між представниками різних генерацій — носіями матеріальних і духовних здобутків різних історичних епох. Проаналізовано причини руйнації духовної єдності поколінь і наголошено на небезпечності цього процесу для суспільного здоров'я України. Наведено авторську класифікацію деструктивного застосування історичних знань задля впливу на суспільну свідомість. Викривлення та трансформація останньої, за твердженням авторки, породжує нову ментальність, а отже докорінно змінює формати й характеристики українства як етносу та політичної нації. Алгоритм застосування історії як деструктивного фактора в комунікаційних системах, на думку авторки, складається з кількох етапів, а саме: псевдонаукова популяризація вітчизняної історії; нав'язування сфальшованих стереотипів і міфологем; звуження наукового сегмента історії України в суспільстві, капсулизація й школоризація української історичної науки; використання негативізації як фронтального методу дослідження радянського періоду історії України; тотальне викривлення історичного світогляду народу; загальне травмування суспільної свідомості; ментальна трансформація сучасної української нації. Авторка зосереджує увагу на тому, що механізм деструктивного застосування історії став доконаним фактом духовного життя сучасної України.

 

 

 

Біографія автора

Лариса Дояр, Книжкова палата України

Кандидат історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Державного архіву друку Книжкової палати України

Посилання

Захаров Є. Конфлікт пам'ятей / Є. Захаров // Критика. — 2007. — № 5 (115). — C. 17.

Козловець М. Історична пам'ять як чинник інтеграції українського суспільства / М. Козловець // Історія. Філософія. Релігієзнавство. — Київ : Антросвіт, 2008. — № 1. — С. 13—22.

Кормич Л. І. Історія України : підручник / Л. І. Кормич, В. В. Багацький. — Київ : Алерта, 2006. — 412 с.

Римаренко Ю. І. Національний розвій України: проблеми і перспективи / Ю. І. Римаренко. — Київ : Юрінком, 1995. — 272 с.

Савельева И. М. Теория исторического знания : учебное пособие / И. М. Савельева, А. В. Полетаев. — Санкт-Петербург : Алетейя. Историческая книга, 2007. — 523 с.

Тронько П. Інститут національної пам'яті як засіб зцілення від пострадянської ментальності / П. Тронько // Дзеркало тижня. — 2005. — № 45 (473). — 19—25 листопада. — С. 2.

Яковенко Г. Г. Методика навчання історії : навчально-методичний посібник / Г. Г. Яковенко. — Харків : Вид-во ХНАДУ, 2017. — 324 с.

References

Zakharov Yе. (2007). Konflikt pam'yatey. Krytyka, 5 (115), р. 17.

Kozlovets' M. (2008). Istorychna pam'yat' yak chynnyk intehratsiyi ukrayins'koho suspil'stva. Istoriya. Filosofiya. Relihiyeznavstvo. Kyiv: Antrosvit, 1, рр. 13—22.

Kormych L. I., Bahats'kyy V. V. (2006). Istoriya Ukrayiny. Kyiv: Alerta.

Rymarenko Yu. I. (1995). Natsional'nyy rozviy Ukrayiny: problemy i perspektyvy. Kyiv: Yurinkom.

Savel'eva Y. M., Poletaev A.V. (2007). Teoryya ystorycheskoho znanyya. Sankt-Peterburh: Aleteyya. Ystorycheskaya knyha.

Tron'ko P. (2005). Instytut natsional'noyi pam'yati yak zasib ztsilennya vid postradyanskoyi mentalnosti. Dzerkalo tyzhnya, № 45 (473), 19—25 lystopada, р. 2.

Yakovenko H. H. (2017). Metodyka navchannya istoriyi. Kharkiv: Vyd-vo KHNADU.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-28

Номер

Розділ

Соціокомунікаційні технології