Операції базових ефектів
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2020.3(284).30-35Ключові слова:
оргвійна, оргзброя, держава-агресор, держава-мішень, мережа, агенти впливу, мережева війна, операції базових ефектівАнотація
Останнім часом для розв'язання наявних у сучасному світі міждержавних проблем, на додаток до традиційних дипломатичних акцій і бойових операцій, дедалі активніше застосовують технології непрямих дій, що підривають державу-суперника зсередини. Назв таким технологіям багато: "м'яка сила", "розумна сила", "керований хаос", "гібридні війни" тощо. В їх межах застосовують спецоперації, що мають назву "операції базових ефектів" (ОБЕ). У статті розглянуто наслідки здійснення ОБЕ у глобальному масштабі та їх вплив на майбутнє країн — жертв агресії.
Зазначено, що для реалізації алгоритмів ОБЕ використовують "мережеві структури", заздалегідь створені на теренах держави-мішені. Це означає, що формування в них "мережі" має на меті позбавлення країн, народів, армій і урядів самостійності, суверенності та суб'єктності, перетворення їх на жорстко керовані, запрограмовані механізми. Операції базового ефекту є спеціальними алгоритмами організаційної зброї (ОЗ) для ведення організаційної війни (ОВ).
Розглянуто основний технологічний інструмент мережевої війни, залучений до виконання ОБЕ, — "вузли мережі". Це ангажовані осередки громадянського суспільства: неурядові організації (НУО), некомерційні організації (НКО), фонди, громадські структури, рухи й політичні партії, редакції газет і журналів, молодіжні організації, а також корумповані чиновники та правозахисники.
Зауважено, що головна мета організаційно-інформаційної агресії — якісна зміна традиційного культурного й духовного життя, порушення спадкоємності національних ідеалів і цінностей, демонтаж історичної пам'яті. Інформаційний тиск, котрий ініціатори оргвійн чинять безперервно, здатний ушкоджувати об'єднавчі національні елементи, деформуючи або знищуючи традиційні точки єдності народу (оргісторична зброя), що мають цінність.
Посилання
Сенченко Н. И. Четвертая мировая организационная война / Н. И. Сенченко. — Киев : Лира-К, 2020. — 432 с. — (Серия "Четвертая мировая латентная война").
Сенченко М. Організаційна війна в умовах псевдодемократії / Микола Сенченко // Вісник Книжкової палати. — 2019. — № 7. — С. 3—9.
Коровин В. Третья мировая сетевая война / В. Коровин. — Санкт-Петербург : Питер, 2014. — 362 с.
Ларина Е. Новая военная стратегия США и поведенческие войны / Е. Ларина, В. Овчинский // Информационные войны. — 2015. — № 3. — С. 27—33.
Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс / Серж Московичи. — Москва : Академический проект, 2011. — 400 с.
References
Senchenko N. I. (2020). Chetvertaya mirovaya organizacionnaya vojna. Kiev: Lira-K.
Senchenko M. (2019). Organizacijna vijna v umovah psevdodemokratiyi. Visnik Knizhkovoyi palati, 7, рр. 3—9.
Korovin V. (2014). Tretya mirovaya setevaya vojna. Sankt-Peterburg: Piter.
Larina E., Ovchinskij V. (2015). Novaya voennaya strategiya SShA i povedencheskie vojny. Informacionnye vojny, 3, рр. 27—33.
Moskovichi S. (2011). Vek tolp. Istoricheskij traktat po psihologii mass. Moskva: Akademicheskij proekt.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.
