Деякі міркування щодо законопроєкту "Про медіа"

Анотація

Усе це вже було! І саме в січні… Особливо гостру суспільну реакцію та жорсткі оцінки числен­них між­народ­них громадських організацій у сфері медіаправа, Європей­ського Союзу, ОБСЄ, Державного департаменту США свого часу викликало прийняття Верховною Радою України сумнів­ного і за контентом, і за процедурою ухвалення так званого закону Колес­ніченка — Олійника. Створений начебто для захисту приватності, покликаний убезпечити суспільство від поширення екстремізму, закон, по суті, грубо по­рушував норми Конституції України та повертав нашу державу в бік, протилежний формуванню інформа­ційного громадянського суспільства.

На захист конституційного права на поширення ін­формації, зокрема й через інтернет, піднялися мільйо­ни гро­мадян, не згодних із вибірковим тракту­ванням наклепу, під ознаки якого можна було під­вести будь-які оприлюднені відомості, та через реаль­ну загрозу реакційного наступу на основопо­лож­ні права й свободи людини, закріплені в Конституції України. Суспільство вже тоді реально стояло перед небезпекою масштабного громадянського конфлікту й тільки важкі багатотурові переговори представників влади та парламентської опозиції дали змогу внести на розгляд Верховної Ради та прийняти закони про скасування ухвале­них раніше конституційно конфлікт­них нормативних актів.