Організаційна зброя та її латентний вплив на соціально-комунікаційний простір

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36273/2076-9555.2020.2(283).18-23

Ключові слова:

організаційна зброя, "кольорові революції", "м'яка сила", "керований хаос", Франкфуртська школа, критична теорія, культурна революція, організаційна війна

Анотація

Відмінною рисою сучасної геополітики є не пряме втручання у внутрішні справи іншої держави, а послідовний, латентний вплив на її найслабкіші сторони життя, з поступовим посиленням тиску, що призводить до дестабілізації ситуації. Під час використання стратегій "керованого хаосу" та "м'якої сили" організатори досягають значного успіху за мінімальних витрат засобів і ресурсів та забезпечують зовнішню ілюзію непричетності до хаосу, що розгортається. У дослідженні розглянуто аспекти застосування організаційної зброї (ОЗ) і здійснення "кольорових революцій" для повалення урядів країн світу та формування в них влади, підконтрольної агресору.

З'ясовано, що основу організаційної зброї становлять спеціальні технології рефлексії організаційного управління. Вони є впорядкованими сукупностями методів (моделей, програм, стратегій, процедур, форм) реалізації управлінських рішень, що постійно вдосконалюються. Складовими частинами ОЗ є: оргінформаційна, оргфінансова, оргуправлінська, оргекономічна, оргісторична, оргосвітня, оргнаукова зброя та інші її види.

Проаналізовано феномен "кольорових революцій" — нового типу технологій зі зміни політичної влади. Найчастіше це серії масових вуличних протестів населення, що завершуються поваленням політичного режиму без військової участі, як-от у низці країн Східної Європи, пострадянського простору, Південно-Східної Азії, Північної Африки.

Розглянуто стратегії "непрямих дій" і "м'якої сили", що слугують важливими інструментами руйнування держав­ності та переформатування геополітичних просторів. Нині це найефективніші засоби ведення геополітичної боротьби на міжнародній арені, котрі істеблішмент західних держав активно використовує з метою руйнування чи ослаблення реальних і потенційних держав-противників.

 

 

Біографія автора

Микола Сенченко, Книжкова палата України

Директор Книжкової палати України, професор

Посилання

Богданов А. Всеобщая организационная наука / А. Богданов. — Часть 1. Изд. 3-е. — Москва—Ленинград : Книга, 1925. — 300 с.

Сенченко М. Мозкові центри країн світу / М. І. Сенченко,О. М. Сенченко, В. Г. Гастинщиков. — Київ : ДП "Вид. дім "Персонал", 2016. — 278 с.

Бьюкенен П. Дж. Смерть Запада. Пер. с англ. А. Башкирова / П. Дж. Бьюкенен. — Москва : ООО "Издательство АСТ", 2004. — 444 с.

Шарп Дж. Роль силы в ненасильственной борьбе / Дж. Шарп // Вопросы философии. — 1992. — № 8.

Електронний ресурс із пошуку книг. — Режим доступу: http://www.e-reading.club/. — Назва з екрана.

Лиделл Гарт Б. Стратегия непрямых действий. Пер. с англ. / Б. Гарт Лиделл. — Москва : Астрель ; Владимир : ВКТ, 2012. — С. 476—478.

Най Дж. Современный мировой беспорядок / Дж. Най // США: экономика, политика, идеология. — 1993. — № 2.

Швейцер П. Победа. Роль тайной стратегии США в распаде Советского Союза и социалистического лагеря / П. Швейцер. — Минск, 1995 ; Richard N. Haas. Think tanks and U. S. Foreign Policy: A Policy-Maker's Perspective. — Mode of access:

http://usinfo.state.gov/journals/itps/1102/ijpe/pj73haass.htm. — Title from the screen.

Стратегическая информационная война. Москва, 1996. — 79 с. ; Цымбал Л. А. Синергетика информационных процессов / Л. Цымбал. — Москва, 1995. — 119 с. ; Давыдов Ю. Л. Понятие "жесткой" и "мягкой" силы в теории между-народных отношений / Ю. Л. Давыдов // Международные процессы. — 2004. — Январь—апрель.— Т. 2. — № 1 (4).

Почепцов Г. Сучасні інформаційні війни / Г. Почепцов. — Київ : Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2015. — 497 с. ; Поляруш А. Информационная война против Украины: причины и социально-политические технологии / А. Поляруш, А. Юрченко. — Київ : Кий, 2011. — 200 с. ; Поляруш А. Украина: эволюция "революций" / Поляруш А., Юрченко А. — Київ : Саммит-книга, 2013. — 219 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-02-26

Номер

Розділ

Соціокомунікаційні технології