Музично-мовленнєвий контент журналу "Радіо" (1935)
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2020.10(291).36-40Ключові слова:
Всеукраїнський радіокомітет, музичне радіомовлення, українська народна пісня, українська музична класика, творчість українських радянських композиторів, щомісячник "Радіо"Анотація
Стаття продовжує серію авторських розвідок, присвячених порічному аналізові книгодруків і періодики, що в різні часи виходили в Україні. У дослідженні порушено проблему розвитку музичного радіомовлення в Українській Соціалістичній Радянській Республіці (УСРР). Спираючись на річний зшиток всеукраїнського науково-технічного журналу "Радіо" за 1935 р., авторка дослідила його музично-мовленнєвий контент і дійшла висновку, що, попри згортання кампанії українізації, журнал залишався майданчиком для обговорення проблем національно-культурного будівництва в Україні. Тогочасні дописувачі порушували питання музично-мовленнєвих квот у радіомережі, вимагали збільшення відсоткової присутності української народної пісні, української класичної музичної спадщини, творів українських радянських композиторів. Зрозуміло, що цей процес перебував під контролем більшовицької партії та органів державної влади. Водночас артикуляція окреслених питань давала змогу зберігати заявлені ще 1923 р. позиції політичного курсу на коренізацію (українізацію). Очевидне домінування народних традицій у музичній творчості композиторської молоді УСРР, зокрема в симфоніях та операх Л. Ревуцького й Б. Лятошинського, спонукало сталінську владу до організації виїзду в Україну фахівців зі звукозапису на грамплатівки. Останні здійснили безпрецедентну на той час роботу, забезпечивши збереження понад сотні творів українського музичного мистецтва: народних пісень, таночків, симфоній, оперних арій тощо. Під час конкурсного відбору було виявлено не тільки найкращі виконавські стилі, а й раніше невідомі колективи з найвіддаленіших куточків України. Популяризацією українського музичного контенту опікувався Всеукраїнський радіокомітет, під егідою якого працювали симфонічний оркестр, оркестр народних інструментів, ансамбль бандуристів, численні музичні радіотеатри тощо.
Посилання
Ансамбль бандуристів // Радіо. — 1935. — № 4—5. — С. 13.
Арнаутов О. Музичне мовлення на шляху перебудови / О. Арнаутов // Радіо. — 1935. — № 4—5. — С. 23—24.
Білокопитов О. Українську народну пісню — в маси трудящих / О. Білокопитов // Радіо. — 1935. — № 4—5. — С. 26—27.
Гельфандбейн Й. Квартет імені Леонтовича в Середній Азії / Й. Гельфандбейн // Радіо. — 1935. — № 4—5. — С. 7—8.
Довженко В. По-сталінському вирощувати молоді кадри / В. Довженко // Радіо. — 1935. — № 4—5. — С. 10—11.
Калманович М. Що становить напрямок журналу — радіотехніка чи радіомовлення / М. Калманович // Радіо. — 1935. — № 1. — С. 32.
Канерштейн М. П'ятирічний ювілей симфонічного оркестру Українського радіокомітету / М. Канерштейн // Радіо. — 1935. — № 6. — С. 9—11.
Касьянов М. Яким повинен бути журнал "Радіо" / М. Касьянов // Радіо. — 1935. — № 3. — С. 41—42.
Констант А. Нові повідомлення про радянську музику / А. Констант, Сміт // Радіо. — 1935. — № 6. — С. 8.
Наумов А. Десятирічний ювілей оркестру народних інструментів / А. Наумов // Радіо. — 1935. — № 4—5. — С. 11—12.
Нотатки з щоденника читача журнала "Радіо" // Радіо. — 1935. — № 1. — С. 33—35.
Орлик Д. А. Наша творча робота / Д. А. Орлик // Радіо. — 1935. — № 7—8. — С. 23.
Плісецький А. Підсумки літнього симфонічного сезону / А. Плісецький // Радіо. — 1935. — № 7—8. — С. 16—17.
Стоян Т. А. "Дворушник-націоналіст" Карпеко — керівник радіомовлення УСРР (1933—1934) / Т. А. Стоян // Україна ХХ століття: культура, ідеологія, політика. — 2009. — Вип. 15. — С. 208—217.
Стоян Т. А. Політичне радіомовлення в Україні 1920—30-х рр.: організаційні форми та ідеологічні функції / Т. А. Стоян // Гілея. — 2009. — Вип. 28. — С. 20—29.
Українська музична культура: від джерел до сьогодення : навч. монографія / [О. В. Сердюк, О. В. Уманець, Т. О. Слюсаренко]. — Харків : Основа, 2002. — 400 с.
Український державний квартет ім. Леонтовича (до 10-річчя діяльності квартету) // Радіо. — 1935. — № 4—5. — С. 5—6.
References
Ansambl bandurystiv. (1935). Radio, 4—5, р. 13.
Arnautov O. (1935). Muzychne movlennya na shlyakhu perebudovy. Radio, 4—5, рр. 23—24.
Bilokopytov O. (1935). Ukrayinsku narodnu pisnyu — v masy trudyashchykh. Radio, 4—5, рр. 26—27.
Helfandbeyn Y. (1935). Kvartet imeni Leontovycha v Seredniy Aziyi. Radio, 4—5, рр. 7—8.
Dovzhenko V. (1935). Po-stalinskomu vyroshchuvaty molodi kadry. Radio, 4—5, рр. 10—11.
Kalmanovych M. (1935). Shcho stanovyt napryamok zhurnalu — radiotekhnika chy radiomovlennya. Radio, 1, р. 32.
Kanershteyn M. (1935). Pyatyrichnyy yuviley symfonichnoho orkestru Ukrayinskoho radiokomitetu. Radio, 6, рр. 9—11.
Kasyanov M. (1935). Yakym povynen buty zhurnal "Radio". Radio, 3, рр. 41—42.
Konstant A., Smit. (1935). Novi povidomlennya pro radyansku muzyku. Radio, 6, р. 8.
Naumov A. (1935). Desyatyrichnyy yuviley orkestru narodnykh instrumentiv. Radio, 4—5, рр. 11—12.
Notatky z shchodennyka chytacha zhurnala "Radio" (1935). Radio, 1, рр. 33—35.
Orlyk D. A. (1935). Nasha tvorcha robota. Radio, 7—8, р. 23.
Plisetskyy A. (1935). Pidsumky litnoho symfonichnoho sezonu. Radio, 7—8, рр. 16—17.
Stoyan T. A. "Dvorushnyk-natsionalist" Karpeko — kerivnyk radiomovlennya USRR (1933—1934). (2009). Ukrayina ХХ stolittya: kultura, ideolohiya, polityka, 15, рр. 208—217.
Stoyan T. A. (2009). Politychne radiomovlennya v Ukrayini 1920—30-kh rr.: orhanizatsiyni formy ta ideolohichni funktsiyi. Hileya, 28, рр. 20—29.
Serdyuk O. V., Umanets O. V. and Slyusarenko T. O. (2002). Ukrayinska muzychna kultura: vid dzherel do sohodennya. Kharkiv: Osnova.
Ukrayinskyy derzhavnyy kvartet im. Leontovycha (do 10-richchya diyalnosti kvartetu). (1935). Radio, 4—5, рр. 5—6.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.
