Відроджуємо невідомі імена: М. Корсунський — фундатор української фортепіанної школи (за матеріалами Книжкової палати України)

Анотація

У статті порушено питання розвитку фортепіанної музики в Україні на етапі переходу від нової до новітньої історії, коли здобутки нашого національно-культурного відродження поступово поширювалися та затверджувалися в приватному житті багатолюдного українського загалу, а у віками позбавленого прав народу нарешті з'явилася можливість розвивати найтонші почуття свого духовного єства. Пропоновану розвідку присвячено проблемі становлення методики фортепіанної гри в Україні. В надрах Державного архіву друку Книжкової палати України імені Івана Федорова авторка винайшла та опрацювала наратив, що дотепер не перебував у науковому обігу, — спогади викладача гри на фортепіано Р. Геніки, котрі містять надзвичайно актуальні в контексті дослідження історичні факти. У розвідці, зокрема, йдеться про фундатора методики фортепіанної гри в Україні Марка Ісааковича Корсунського, який стояв біля витоків Харківської школи музичного мистецтва. Хронологія дослідження збігається з початком столичного функціонування Харкова, коли, з ініціативи більшовиків, центральне місто Слобожанщини перетворилося на столицю радянської України. Авторка оприлюднює біографічні відомості та аналізує творчий (виконавський і викладацький) шлях невідомого в сучасній Україні піаніста, зосереджуючи увагу на його становленні як теоретика й методиста з фортепіанного навчання та організатора музичної інфраструктури України.