Політика та інструментарій "м'якої сили" Туреччини

Автор(и)

  • Оксана Сенченко Книжкова палата України імені Івана Федорова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.36273/2076-9555.2020.12(293).23-30

Ключові слова:

м'яка сила, зовнішня політика, Туреччина, пріоритети зовнішньої політики, імідж держави, інструментарій "м'якої сили" в культурі, "м'яка сила" дипломатії

Анотація

У статті розглянуто проблематику використання інструментарію "м'якої сили" у країнах євразійського регіону, порушену в попередніх публікаціях авторки [1—3]. Розкриттю теми сприяло вивчення тенденцій активізації впливу "м'якої сили" Туреччини на держави, що входять у сферу її геополітичних інтересів, насамперед на країни Кавказу й Центральної Азії. Впродовж двох останніх десятиліть комплекс внутрішніх і зовнішньополітичних чинників призвів до значної трансформації політики "м'якої сили" в Туреччині, що посилило її вплив і на політику України, а отже пропоноване дослідження є актуальним.

Проаналізовано історію виникнення та суть концепції "м'якої сили", зміст зазначеного поняття. Зокрема, суть "м'якої сили" виявляється як: використання нематеріальних активів для реалізації інтересів і стратегій певних груп у глобальному світі; спосіб досягнення бажаного результату зовнішньої політики мирними засобами; спосіб ненасильницької реалізації національних інтересів у міжнародному просторі.

Розглянуто пріоритети, цілі й завдання "м'якої сили" Туреччини, нормативно-правову базу її застосування у країні, систему інститутів, механізмів та інструментів, що координують діяльність із використанням "м'якої сили", а також напрями політики "м'якої сили", одним із найважливіших з яких є культурна співпраця.

Біографія автора

Оксана Сенченко, Книжкова палата України імені Івана Федорова

старший науковий співробітник відділу наукового редагування бібліографічної інформації Книжкової палати України

Посилання

Сенченко О. Новий виклик людству — гібридна війна / Оксана Сенченко // Вісник Книжкової палати. — 2017. — № 5. — С. 31—36.

Сенченко О. Мережевий інструментарій нових війн / Оксана Сенченко // Вісник Книжкової палати. — 2017. — № 1. — С. 37—41.

Сенченко О. "М'яка сила" книги у гібридній війні Росії проти України / Оксана Сенченко // Вісник Книжкової палати. — 2018. — № 4. — С. 31—36.

Гуманитарный портал : официальный сайт. — Режим доступа: http://gtmarket.ru/personnels/joseph-nay/info. — Загл. с экрана.

Сафонкина Е. Турция как новый актер политики "мягкой силы" / Е. Сафонкина // Вестник международных организаций. — 2014. — Т. 9. — № 2. — С. 145—167.

Русский журнал : официальный сайт. — Режим доступа:

http://www.russ.ru/Mirovaya-povestka/Umnaya-politika-priumnozhaetsya- na-mezhdunarodnyh-forumah. — Загл. с экрана.

Joseph S. Nye, Jr. Soft Power: The Means to Success in World Politics. — New York : Public Affairs, 2004. — 193 р.

Институт высокого коммунитаризма : официальный сайт. — Режим доступа:

http://communitarian.ru/publikacii/ bolshoy_blizhniy_vostok/vzlet_i_padenie_myagkoy_sily_30082014. — Загл. с экрана.

Аватков В. Центры турецкой культуры имени Юнуса Эмре — "мягкая сила" Турции / В. Аватков, Е. Чулковская // Геополитика и безопасность. — 2013. — № 2 (22). — С. 116—123.

References

Senchenko O. (2017). Novij viklik lyudstvu — gibridna vijna. Visnik Knizhkovoyi palati, 5, рр. 31—36.

Senchenko O. (2017). Merezhevij instrumentarij novih vijn. Visnik Knizhkovoyi palati, 1, рр. 37—41.

Senchenko O. (2018). "M'yaka sila" knigi u gibridnij vijni Rosiyi proti Ukrayini. Visnik Knizhkovoyi palati, 4, рр. 31—36.

Gumanitarnyj portal : oficialnyj sajt. (2020), [online]. Available at: http://gtmarket.ru/personnels/joseph-nay/info.

Safonkina E. (2014). Turciya kak novyj aktor politiki "myagkoj sily". Vestnik mezhdunarodnyh organizacij, T. 9 (2), рр. 145—167.

Russkij zhurnal : oficialnyj sajt. (2020), [online]. Available at:

http://www.russ.ru/Mirovaya-povestka/Umnaya-politika-priumnozhaetsya-na-mezhdunarodnyh-forumah.

Joseph S. Nye, Jr. (2004). Soft Power: The Means to Success in World Politics. New York: Public Affairs.

Institut vysokogo kommunitarizma : oficialnyj sajt. (2020), [online]. Available at: http://communitarian.ru/publikacii/ bolshoy_blizhniy_vostok/vzlet_i_padenie_myagkoy_sily_30082014.

Avatkov V., Chulkovskaya E. (2013). Centry tureckoj kultury imeni Yunusa Emre — "myagkaya sila" Turcii. Geopolitika i bezopasnost, 2 (22), рр. 116—123.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-14

Номер

Розділ

Соціокомунікаційні технології