Основні етапи еволюції бібліотек релігійних установ у німецькомовному просторі в VI—XX століттях

Анотація

Стаття має міждисциплінарний характер та межує з історією бібліотечної справи, історією Середньовіччя, Нового часу та релігієзнавства, зокрема етапами розвитку монастирів як культових споруд, що виникли в Європі та в німецькомовному просторі після розпаду Римської імперії й діяли приблизно до XІX ст. Відтоді розпочалися процеси секуляризації майна монастирів, у тому числі фондів їхніх бібліотек, котрі передавали у власність університетів.

Основний зміст дослідження становить аналіз історичного шляху розвитку системи бібліотек європейських монастирів як попередників книгозбірень класичних університетів. На підґрунті вивчення численних німецькомовних джерел з історії бібліотечної справи, виданих упродовж останніх 45 років, виявлено, що більшість давніх монастирів підпорядковувались ордену бенедиктинців, котрий вважають найстарішим католицьким орденом Європи. Фонди бібліотек зазначених монастирів комплектували насамперед літературою гуманітарного й теологічного спрямування, а також виданнями з природничих наук. Окрім того, з'ясовано, що бібліотеки монастирів зберігали як рукописні, так і друковані джерела, зокрема інкунабули, до яких належать Біблія Гутенберга та навчальні видання з латинської мови.

У статті підбито підсумки вивчення діяльності сучасних бібліотек теологічного профілю, що підпорядковуються численним єпархіям, єпископствам, земським церквам і навчальним закладам, фінансуються безпосередньо церквою та покликані сприяти науковим дослідженням і розвиткові фахової освіти. Автор дійшов висновку, що досі залишаються дискусійними питання щодо тенденцій подальшого розвитку спеціальних бiблiотек монастирів як структурних частин релігійних установ різних конфесій.