Українські книгодруки 1945—1946 років: рефлексії на події воєнного лихоліття

Анотація

У статті порушено проблему Другої світової війни в контексті подій, що відбувалися на її головному напрямкові — Східному фронті, де, без перебільшення, вирішувалася доля всього людства. Расова доктрина гітлерівського нацизму не залишала шансів на фізичне існування більшості народів, котрі потрактовувалися в її межах як неповноцінні й такі, що можуть перебувати лише в рабському стані. Тож 9 травня 1945 р. увіковічило не тільки перемогу одного військового блоку над іншим, а й право людської спільноти на багатоманітність і життя в умовах расової та національної рівності, толерантності й гуманізму.

Статтю присвячено проблемі висвітлення подій війни 1941—1945 рр. у книгодруках, що виходили в Українській РСР незабаром після її закінчення. Метою пропонованої розвідки стало проведення контент-аналізу маловживаних раніше та забутих нині книжок 1945—1946 років видання, що вийшли в УРСР і були присвячені воєнному лихоліттю. До дослідження було залучено літературу різних жанрів, видавницьких обсягів і цільового призначення, а саме: офіційні документи (державні та партійні), наукові праці, меморати (спогади, мемуари), епістолярій, художню прозу та поезію. Реалізуючи поставлену мету, авторка опрацювала книгодруки, що виходили в кількох тогочасних видавництвах УРСР, зокрема Українському державному видавництві (Держвидав України), Українському видавництві політичної літератури (Політвидав України), Державному видавництві художньої літератури (Літвидав України), видавництві "Радянська школа", видавництві Одеського державного університету імені І. І. Мечникова, видавництві Дніпропетровського обласного комітету Комуністичної партії більшовиків України. На підставі проведеної роботи авторка дійшла висновку, що книгодруки перших повоєнних років заклали міцний фундамент величезного літературного загалу, котрий на довгі десятиліття визначив суспільне ставлення до воєнних подій 1941—1945 рр.