Концептуалізація спорту як бізнесу в українській спортивній пресі ХХ—ХХІ століть

Анотація

У статті розглянуто парадигму спорту як соціокультурного феномену крізь модус бізнесу, репрезентовану на шпальтах українських спортивних мас-медіа ХХ—ХХІ століть. Окреслено та обґрунтовано трансформацію образу спорту як бізнесу в українській журналістиці в радянський період та добу незалежності, схарактеризовано причини взаємозлиття спорту й бізнесу. Визначено українські спортивні ЗМІ періоду незалежності, що найчастотніше подавали концепцію спорту як бізнесу; проаналізовано найрепрезентативніші матеріали, які стосуються концептуалізації спорту як бізнесу, та визначено лексеми, котрі належать до економічного пласта української лексики. Окреслено характерні домінанти публікацій, що віддзеркалюють взаємозв'язок бізнесу й спорту, та виокремлено три інформаційні вектори парадигми спорту як бізнесу: 1) інформація про бюджет клубів, спортивних організацій, фірм, суми трансферів та контрактів спортсменів і тренерів; 2) інформація про виплату гонорарів, бонусів за успішні виступи; 3) реклама та інформація про спонсорів, партнерів, інвесторів, які пов'язані з відомостями, що стосуються економічного складника спорту.

На конкретних прикладах проаналізовано та обґрунтовано симбіоз медійного, паблік рілейшнз і рекламного комунікативного ефекту під час висвітлення спорту як бізнесу; аргументовано факт використання імен спортсменів у статтях як інваріант продуктивної рекламної та іміджевої технологій задля створення й позиціонування бренда компаній із залученням імен успішних спортсменів для реалізації певного рекламного продукту, лобіювання іміджу певних організацій. Визначено та схарактеризовано інваріанти симбіозу парадигми спорту як бізнесу з іншими модусами спорту (криміналу, розваги, мистецтва) як чинника розширення варіативної гами висвітлення спортивних змагань та обґрунтовано його саногенний ефект задля посилення ефективності спортивних публікацій.