Розвиток бібліотечно-інформаційних систем в умовах цифрової трансформації України

Анотація

У статті з'ясовано, що потребує вдосконалення функціональна взаємодія між науково-інформаційними ресурсами України, які характеризуються бібліорізноманіттям і значними обсягами. Як виняток можна навести систему інституційних репозитаріїв і зібрання наукової періодики, які підтримує Видавнича служба "УРАН". Констатовано, що інтероперабельність в них забезпечується завдяки використанню технології OAI/PMH. Зауважено, що державний підхід до цифрової трансформації цих ресурсів та організації їх функціональної взаємодії потребує ухвалення відповідної цільової програми. Практичнішим є синергетичний підхід до консолідації українського сегмента наукових знань кооперативними зусиллями зацікавлених інституцій. Це завдання потребує насамперед інтенсифікації діяльності з розроблення та ухвалення нормативних актів і стандартів, що сприятимуть функціональній трансформації наявних інформаційних систем в інтероперабельні. Обґрунтовано, що цю діяльність доцільно проводити в напрямі створення вітчизняного аналога Books In Print, єдиної точки доступу до інформації про публікації українських науковців у закордонних виданнях, інтегрованого довідково-пошукового апарату зацікавлених інституцій. Зосереджено увагу на потребі внесення в середовище наукових знань первинних дослідницьких даних: результатів експериментів, гідрометеоспостережень, соціологічних обстежень тощо. Залучення цих відомостей є передумовою для перетворення інформаційних установ з інфраструктурних елементів науки й освіти на їх безпосередніх учасників. З'ясовано, що для зменшення інформаційної ентропії, слід залучати когнітивно орієнтовані ресурси, а також технології Semantic Web. Зазначено що реалізація відповідних заходів сприятиме цифровій трансформації бібліотечної України й формуванню на цій основі вітчизняного сегмента глобального цифрового середовища наукових знань.