Методи аналітико-прогностичних досліджень дипломатичних представництв
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2022.3(308).28-34Ключові слова:
іформаційно-аналітична діяльність, аналітико-прогностичне дослідження, політичне прогнозування, дипломатичне представництвоАнотація
У статті систематизовано та схарактеризовано методи аналізу інформації й прогностичні методи політичного аналізу, придатні для використання в інформаційно-аналітичній діяльності дипломатичних представництв. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні сукупності наукових методів, а також системного й структурно-функціонального підходів, що дало змогу комплексно розглянути методи аналізу інформації та прогностичні методи політичного аналізу. Наукова новизна здобутих результатів полягає в систематизації та узагальненні методів аналітико-прогностичних досліджень, які доцільно застосовувати в інформаційно-аналітичній діяльності дипломатичних представництв.
Констатовано, що прогноз, особливо політичний, — це складний процес, успішність і точність якого значною мірою залежить від сукупності використовуваних методів аналізу й прогнозування. Прогнозам не властива сталість, вони відрізняються за багатьма критеріями. Наголошено, що через велику кількість чинників впливу політичне прогнозування здійснюється у формі варіантів, альтернатив розвитку, що описують вірогідний характер майбутніх подій, процесів, ситуацій. Акцентовано, що більш довгостроковим є прогноз, то більша ймовірність неврахування з різних причин чинників і тенденцій, які не потрапили до вихідних даних у процесі прогнозування. Оскільки найточнішими є короткострокові прогнози, то найточнішими будуть і результати політичного прогнозування. Зауважено, що роль аналітично-прогностичних методів у роботі дипломатичних представництв важко переоцінити, адже аналіз фактів має цілком конкретну мету й виконується заради складання прогнозів можливого розвитку події чи ситуації та інформування про них керівництва держави. Зі свого боку, прогнози надають урядові змогу ухвалювати виважені міжнародно-політичні рішення.
Посилання
Бебик В. Глобальний політичний менеджмент: поняття, типологія, методологія / В. Бебик // Політичний менеджмент. — 2009. — № 2. — С. 27—34.
Вовк Р. В. Моделювання міжнародних відносин : навч. посіб. / Р. В. Вовк. — Київ : Знання, 2012. — 246 с.
Горбатенко В. Метод "Делі" та специфіка його застосування у прогнозних розробках / В. Горбатенко, І. Петренко // Політичний менеджмент. — 2008. — № 6. — С. 174—182.
Грабченко А. І. Методи наукових досліджень : навч. посіб. / А. І. Грабченко, В. О. Федорович, Я. М. Гаращенко. — Харків : НТУ "ХПІ", 2009. — 142 с.
Загірська І. О. Методика побудови сценарного аналізу із використанням байєсівських методів / І. О. Загірська, П. І. Бідюк // Електротехнічні та комп'ютерні системи. — 2012. — № 8 (84). — С. 137—142.
Інтент-аналіз // Вікіпедія. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Інтент-аналіз. — Назва з екрана.
Коваленко А. О. Політичний аналіз і прогнозування / А. О. Коваленко. — Київ : Наук. світ, 2002. — 210 с.
Контент-аналіз // Вікіпедія. — Режим доступу: https://vue.gov.ua/Контент-аналіз. — Назва з екрана.
Метод когнітивного картування // Вікіпедія. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Метод _когнітивного_картування. — Назва з екрана.
Мовчан У. В. Комп'ютерні методи політичного прогнозування: сучасна практика та перспективи впровадження / У. В. Мовчан // Academia. — Режим доступу: https://www.academia.eduКомпютерні_методи_політичного_прогнозування_сучасна_практика_та_перспективи_впровадження. — Назва з екрана.
Намонюк Ч. І. Когнітивне картування як базова методика країнознавчого дослідження / Ч. І. Намонюк // Актуальні проблеми країнознавчої науки. — Режим доступу: https://internationalconference2014.wordpress.com /2016/11/06/Когнітивне_картування_як_базова_методика_країнознавчого_дослідження. — Назва з екрана.
Петренко І. І. Типи, функції, інструментарій та принципи експертно-аналітичної діяльності / І. І. Петренко. — Режим доступу:
http://rmn.knu.ua/wp-content/uploads/2014/11/Petrenko2.pdf. — Назва з екрана.
Почепцов Г. Теорія коммуникації / Георгій Почепцов. — Київ : Київський університет, 1999. — 307 с.
Приходько В. Базові засади аналізу політичної ситуації / В. Приходько // Політичний менеджмент. — 2006. — № 3. — С. 105—113.
Ржевська Н. Політичне та стратегічне прогнозування: суть і ознаки / Н. Ржевська // Політичний менеджмент. — 2011. — № 6. — С. 37—42.
References
Bebik V. (2009). Globalnij politichnij menedzhment: ponyattya, tipologiya, metodologiya. Politichnij menedzhment, 2, рр. 27—34.
Vovk R. V. (2012). Modelyuvannya mizhnarodnih vidnosin : navch. posib. Kyiv: Znannya.
Gorbatenko V. & Petrenko I. (2008). Metod "Deli" ta specifika jogo zastosuvannya u prognoznih rozrobkah. Politichnij menedzhment, 6, рр. 174—182.
Grabchenko A. I., Fedorovich V. O. & Garashenko Ya. M. (2009). Metodi naukovih doslidzhen : navch. posib. Harkiv: NTU "HPI".
Zagirska I. O. & Bidyuk P. I. (2012). Metodika pobudovi scenarnogo analizu iz vikoristannyam bajyesivskih metodiv. Elektrotehnichni ta komp'yuterni sistemi, 8 (84), рр. 137—142.
Intent-analiz. (2022). Vikipediya, [online]. Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki/Intent-analiz.
Kovalenko A. O. (2002). Politichnij analiz i prognozuvannya. Kyiv: Nauk. svit.
Kontent-analiz. (2022). Vikipediya, [online]. Available at: https://vue.gov.ua/Kontent-analiz.
Metod kognitivnogo kartuvannya. (2022). Vikipediya, [online]. Available at: https://uk.wikipedia.org/wiki /Metod_kognitivnogo_kartuvannya.
Movchan U. V. (2022). Komp'yuterni metodi politichnogo prognozuvannya: suchasna praktika ta perspektivi vprovadzhennya. Academia, [online]. Available at: https://www.academia.edu/Kompyuterni_metodi_politichnogo_prognozuvannya_suchasna_praktika_ta_perspektivi_vprovadzhennya.
Namonyuk Ch. I. (2022). Kognitivne kartuvannya yak bazova metodika krayinoznavchogo doslidzhennya. Aktualni problemi krayinoznavchoyi nauki, [online]. Available at: https://internationalconference2014.wordpress.com/2016/11/06/Kognitivne_kartuvannya_yak_bazova_metodika_krayinoznavchogo_doslidzhennya.
Petrenko I. I. (2022). Tipi, funkciyi, instrumentarij ta principi ekspertno-analitichnoyi diyalnosti, [online]. Available at: http://rmn.knu.ua/wp-content/uploads/2014/11/Petrenko2.pdf.
Pochepcov G. (1999). Teoriya kommunikacii. Kyiv: Kyivskyi universytet.
Prihodko V. (2006). Bazovi zasadi analizu politichnoyi situaciyi. Politichnij menedzhment, 3, рр. 105—113.
Rzhevska N. (2011). Politichne ta strategichne prognozuvannya: sut i oznaki. Politichnij menedzhment, 6, рр. 37—42.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.