Токшоу "Виборчий округ. Дебати" Суспільного мовника Львівщини як посередник комунікації між владою та суспільством: структурно-типологічний і контент-аналіз
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2022.4(309).27-35Ключові слова:
дебати, Суспільне, токшоу, комунікації, політика, вибори, міська влада, телебаченняАнотація
У статті розглянуто роль масмедіа як посередника й каталізатора комунікації між владою та суспільством на прикладі досвіду Львівської філії Суспільного мовника, описано механізм та інваріанти комунікації (зокрема пряму й опосередковану) між кандидатами на посади голів ОТГ, масмедіа та аудиторією під час підготовки й проведення токшоу, окреслено його вплив на процес формування громадської думки в регіоні; визначено перспективи розвитку жанру політичних дебатів у регіональному медіапросторі; реалізовано структурно-типологічний аналіз та якісний контент-аналіз проєктів "Виборчий округ. Дебати" Суспільного мовника Львівщини; здійснено аналіз запитань до представників влади від журналістів і громадськості за різними класифікаціями, розглянуто та описано композиційні блоки аналізованих програм, простежено реалізацію зворотної комунікації телепроєктів на офіційних сайтах і в соціальних мережах; описано висвітлення токшоу "Виборчий округ. Дебати" в інших видах ЗМІ та блогосфері; розглянуто вплив дебатів на політичний дискурс у регіоні та формування політичної свідомості й політичної культури громадськості через трансляцію передобговорення та постобговорення аналізованих проєктів; простежено результат дієвості й ефективності аналізованих проєктів на результати місцевих виборів на Львівщині, розроблено рекомендації для регіональних журналістів щодо проведення політичного токшоу у форматі дебатів. Зокрема, в контексті демонстрації ролі Суспільного мовника у формуванні громадської думки запропоновано низку вимог і рекомендацій до особи ведучого (модератора) конструктивної теледискусії, серед яких довіра й повага широкої аудиторії; орієнтування в політичних програмах кожного з кандидатів, уміння передбачити реакцію на запитання та доречно відреагувати на неї, об'єктивність і незаангажованість.
Посилання
Бурдье П. О телевидении и журналистике / П. Бурдье. — Москва : Фонд научных исследований "Прагматика культуры", Институт экспериментальной социологии, 2002. — 160 с.
Виноградова С. А. Политический медиадискурс как коммуникативное явление с манипулятивным потенциалом / С. А. Виноградова. — Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/politicheskiy-mediadiskurs-kak-kommunikativnoe-yavlenie-s-manipulyativnym-potentsialom/viewer. — Дата обращения: 28.03.2021. — Загл. с экрана.
Гуз О. П. Стратегія дискредитації і засоби її реалізації у політичному медіадискурсі (на матеріалі передвиборчих виступів кандидатів у президенти Ніколя Саркозі і Франсуа Олланда) / О. П. Гуз. — Режим доступу: https://eprints.oa.edu.ua/4298/1/33.pdf. — Дата звернення: 14.11.2021. — Назва з екрана.
Дуцик Д. Р. ЗМІ як комунікативний засіб між суспільством та державою / Д. Р. Дуцик // Нова політика. — 2001. — № 2 (34). — С. 11—14.
Про Суспільне телебачення і радіомовлення України : закон України від 17.04.2014 № 1227-VII. — Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-18. — Дата звернення: 10.01.2022. — Назва з екрана.
Михалева О. Л. Политический дискурс: Специфика манипулятивного воздействия / О. Л. Михалева. — Москва : Либроком, 2009. — 252 с.
Никитина К. В. Политический дискурс СМИ и его особенности, создающие предпосылки для манипуляции общественным сознанием / К. В. Никитина // Управление общественными и экономическими системами. — 2006. — № 2. — С. 1—6.
Почепцов Г. Г. Комунікації між владою та суспільством: нові шляхи / Г. Г. Почепцов. — Режим доступу: https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/9867/2011-04-14-komunikatsii-mizh-vladoyu-ta-suspilstvom-novi-shlyakhy/. — Дата звернення: 10.01.2022. — Назва з екрана.
Різун В. В. Теорія масової комунікації / В. В. Різун. — Київ : ВПЦ Київський університет, 2008. — 180 с.
Синютка вважає, що формат дебатів на "UA: Львів" не відповідає Виборчому кодексу України (2020) // Детектор медіа. — Режим доступу: https://bit.ly/3rzI7w7. — Дата звернення: 24.12.2021. — Назва з екрана.
Стаднік Є. Політичні дебати — дискусія, що вирішує долю країни / Євгенія Стаднік // Ліга. Блоги. — Режим доступу: https://cedem.org.ua/analytics/politychni-debaty/. — Дата звернення: 23.03.2021. — Назва з екрана.
Тимошенко А. Як організувати політичні дебати на регіональному рівні / Анастасія Тимошенко // The Lede. — Режим доступу: https://www.thelede.media/lifehacks/2020/10/12/2143/. — Дата звернення: 12.10.2021. — Назва з екрана.
UA: ЛЬВІВ очікує на відповідь щодо участі у проєкті "Виборчий округ. Дебати" (2020) // Galinfo. — Режим доступу: https://lv.suspilne.media/articles/7450. — Дата звернення: 24.12.2021. — Назва з екрана.
References
Burde P. (2002). O televidenii i zhurnalistike. Moskva: Fond nauchnyh issledovanij "Pragmatika kultury", Institut eksperimentalnoj sociologii.
Vinogradova S. A. (2010). Politicheskij mediadiskurs kak kommunikativnoe yavlenie s manipulyativnym poten-cialom, [online]. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/politicheskiy-mediadiskurs-kak-kommunikativnoe-yavlenie-s-manipulyativnym-potentsialom/viewer [Accessed 28.03.2021].
Guz O. P. (2010). Strategiya diskreditaciyi i zasobi yiyi realizaciyi u politichnomu mediadiskursi (na materiali peredviborchih vistupiv kandidativ u prezidenti Nikolya Sarkozi i Fransua Ollanda), [online]. Available at: https://eprints.oa.edu.ua/4298/1/33.pdf [Accessed 14.11.2021].
Ducik D. R. (2001). ZMI yak komunikativnij zasib mizh suspilstvom ta derzhavoyu. Nova politika, 2 (34), рр. 11—14.
Pro Suspilne telebachennya i radiomovlennya Ukrayini : zakon Ukrayini vid 17.04.2014 № 1227-VII. (2014), [online]. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-18 [Accessed 10.01.2022].
Mihaleva O. L. (2009). Politicheskij diskurs: Specifika manipulyativnogo vozdejstviya. Moskva: Librokom.
Nikitina K. V. (2006). Politicheskij diskurs SMI i ego osobennosti, sozdayushie predposylki dlya manipulyacii obshestvennym soznaniem. Upravlenie obshestvennymi i ekonomicheskimi sistemami, 2, рр. 1—6.
Pochepcov G. G. (2011). Komunikaciyi mizh vladoyu ta suspilstvom: novi shlyahi, [online]. Available at: https://ms.detector.media/manipulyatsii/post/9867/2011-04-14-komunikatsii-mizh-vladoyu-ta-suspilstvom-novi-shlyakhy/ [Accessed 10.01.2022].
Rizun V. V. (2008). Teoriya masovoyi komunikaciyi. Kyiv: VPC Kiyivskij universitet.
Sinyutka vvazhaye, sho format debativ na "UA: Lviv" ne vidpovidaye Viborchomu kodeksu Ukrayini. (2020). Detektor media, [online]. Available at: https://bit.ly/3rzI7w7 [Accessed 24.12.2021].
Stadnik Ye. (2019). Politichni debati — diskusiya, sho virishuye dolyu krayini. Liga. Blogi, [online]. Available at: https://cedem.org.ua/analytics/politychni-debaty/ [Accessed 23.03.2021].
Timoshenko A. (2020). Yak organizuvati politichni debati na regionalnomu rivni. The Lede, [online]. Available at: https://www.thelede.media/lifehacks/2020/10/12/2143/ [Accessed 12.10.2021].
UA: LVIV ochikuye na vidpovid shodo uchasti u proyekti "Viborchij okrug. Debati". (2020). Galinfo, [online]. Available at: https://lv.suspilne.media/articles/7450 [Accessed 24.12.2021].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.
