Фагот як пам'ятка музичної культури: джерелознавче дослідження
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2022.7(312).42-48Ключові слова:
фагот, музеологія, пам'яткознавство, джерелознавство, музикознавство, історія музики, колекції духових музичних інструментівАнотація
У статті вперше в українській історіографії, музеології та пам'яткознавстві розглянуто твори європейського образотворчого мистецтва, що містять зображення дерев'яного духового музичного інструмента фагота. Проаналізовано зразки живопису, графіки та монументального мистецтва (скульптури). Надано характеристику колекціям фаготів у музеях Західної Європи, США та Канади. Проаналізовано експозиції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (м. Київ), Музею театрального, музичного та кіномистецтва України (м. Київ), Яготинського державного історичного музею (м. Яготин, Київська обл.), а також інтернет-ресурси, присвячені зібранням духових інструментів у фондах музеїв Європи, США та Канади.
Під час дослідження використано видання, що зберігаються у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, Національної історичної бібліотеки України, Національного науково-дослідного реставраційного центру України, а також матеріали з особистого архіву та музичної колекції фаготиста, педагога по класу духових музичних інструментів, соліста Київського академічного муніципального духового оркестру В. Кепіна (м. Київ).
На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що фламандського художника Деніса ван Алслота можна вважати одним із перших представників європейського живопису, хто доніс до нашого часу відомості про особливості духових інструментів, характерних для музичної культури Західної Європи XVII ст. В Україні зберігається один із найдавніших екземплярів фагота (1730-ті рр.) у Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України (м. Київ).
Посилання
Апатский В. Н. Фагот от А до Я / В. Н. Апатский. — Киев : Лазурит-Полиграф, 2017. — 520 с.
Кепін В. Історичний нарис про виникнення і розвиток фагота / В. Кепін // Матеріали 50-ї студент. наук. конф. — Київ : Київська державна консерваторія ім. П. І. Чайковського, 1972. — С. 16.
Пастухов О. В. Сольне виконання на фаготі: історична ґенеза та сучасні трансформації : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. / Пастухов Олександр Валерійович ; Харківський нац. ун-т мистецтв імені І. П. Котляревського. — Харків, 2021. — 17 с.
Старко В. Г. Фагот у творчій спадщині А. Вівальді / В. Г. Старко // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. — 2012. — № 1. — С. 155—158.
Старко В. Г. Фаготове мистецтво в Україні : ґенеза, сучасний стан, шляхи розвитку : автореф. дис. … канд. мистецтвознав. / Старко Володимир Григорович ; Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка. — Львів, 2014. — 20 с.
Старко В. Фагот у камерно-інструментальному ансамблі XVII—XIX ст.: питання репертуару / В. Старко // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка. — 2015. — Вип. 34. — С. 352—358.
Левин С. Я. Духовые инструменты в истории музыкальной культуры. В 2 ч. / С. Я. Левин. — Ленинград : Музыка, 1973—. — 22 см. Ч. 1. — 1973. — 262 с. : ил., нот. Ч. 2. — 1983. — 190 с. : нот.
Левин С. Фагот / С. Левин. — 2-е изд. — Москва : Музыка, 1983. — 60 с., ил., нот. — (Музыкальные инструменты).
Kopp B. J. The Bassoon / James B. Kopp. — New Haven—London : Yale University Press, 2012. — 297 p.
Oromszegi O. Bassoons at the Narodni Museum, Prague / Otto Oromszegi // The Galpin Society Journal. — 1971. — Vol 24, Jul. — P. 96—101.
Вовк Р. А. Портрети корифеїв. — Київ : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2013. — 225 с.
Старко В. Г. До річниці вшанування пам'яті В. М. Апатського — відомого вченого, митця, очільника української фаготової школи / В. Г. Старко // Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя : збірник наукових праць. Вип. 12 / Упор. С. Д. Цю¬люпа. — Рівне : Волинські обереги, 2020. — С. 60—64.
Богданов В. О. Історія духового музичного мистецтва України: від найдавніших часів до початку ХХ століття / В. О. Богданов, Л. Д. Богданова. — Харків : Сілічева С. О., 2013. — 384 с.
Громченко В. В. Духове соло в європейській академічній композиторській та виконавській творчості ХХ — початку XXI ст. (тенденції розвитку, специфіка, систематика) : монографія / В. В. Громченко. — Київ—Дніпро : Ліра, 2020. — 304 с.
Малиновська Р. А. Генезис духового мистецтва України / Р. А. Малиновська // Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя : збірник наукових праць. Вип. 9 / Упор. С. Д. Цюлюпа. — Рівне : Волинські обереги, 2017. — С. 173—178.
Романівський В. І. З історії розвитку духових оркестрів в Україні: XVII — початок XXI століття / В. І. Романівський // Музичне мистецтво України (питання історії, питання педагогіки, питання виконавства, музичне мистецтво в творчих персоналіях) : колективна монографія. — Київ : Ліра-К, 2020. — С. 33—43.
Рудчук Ю. А. Духова музика в Україні (XVII—XIX ст.). Історико-музикознавче дослідження : монографія / Ю. А. Рудчук. — Київ : ДАККіМ, 2006. — 228 с.
Лексикон словенороський Памви Беринди / АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; відп. ред. К. К. Цілуйко, передм. В. В. Німчука. — Київ : Вид-во АН УРСР, 1961. — 272 с. — (Пам'ятки української мови XVII ст. Серія наукової літератури).
Булик-Верхола С. Зародження наукової музичної термінології української мови в XVI—XVIII ст. / Софія Булик-Верхола // Вісник Нац. ун-ту "Львівська політехніка". Серія "Проблеми української термінології". — 2014. — № 791. — С. 98—101.
Рудчук Ю. А. Гетьман Кирило Григорович Розумовський — знавець і любитель витонченої музики / Ю. А. Рудчук // Мистецтвознавство України. — 2010. — Вип. 11. — С. 76—82.
Івченко Л. В. Реконструкція нотної колекції О. К. Розумовського за каталогами XVIII ст. / Л. В. Івченко. — Київ, 2004. — 644 с.
Шульгіна В. Д. Нариси з історії української музичної культури: джерелознавчий пошук / В. Д. Шульгіна. — Київ : ДАККіМ, 2007. — 276 с.
Montagu J. Musical instruments in Hans Memling's paintings / Jeremy Montagu // Early Music. — 2004. — Vol. 35, issue 4, November. — P. 505—525.
Ghirardini C. Filippo Bonnani's Gabinetto Armonico and The Antiquarians' writings on Musical Instruments / Cristina Ghirardini // Music in Art. — 2008. — Vol. XXXIII, N 1—2. — P. 169—234.
Vanscheeuwijck M. The Baroque Cello and Its Performance / Marc Vanscheeuwijck // Performance Practice Review. — 1996. — Vol. 9, № 1, Spring, Article. — P. 78—96. — Mode of access: http://scholarship.Claremontedu/pp.r/vol9/iss1/7. DOI 10.5642/perfrp.199609.07.1.07. — Title from the screen.
Willy L. De samenwerking van Hendrik De Clerck met Denijs van Alsloot / Laureyssens Willy // Bulletin. Musles Royaux des Beaux-Arts de Belgique. — 1967. — Seizieme Annee—Publication Trimestrille. — S. 163—178.
Живкова О. Атрибуції трьох творів фламандського живопису початку XVII ст. зі збірки Музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків / Олена Живкова, Володимир Цитович // Ханенківські читання : матеріали наук.-практ. конф. Вип. 2. — Київ : Кий, 2000. — С. 37—48.
Дега Э. Письма. Воспоминания современников / Пер. с фр. М. Казениной ; пер. с англ. Т. Полевой и Ю. Полева / Эдгар Дега. — Москва : Искусство, 1971. — 304 с.
Huerta S. Structural Design in the work of Gaudi / Santiago Huerta // Architectural Science Review. — 2006. — Vol. 49.4. — P. 324—339.
Jäger W. The monitoring of world heritage sites during construction works in their vicinity: the Case of Casa Milà and of the Church of Sagrada Familian in Barcelona, Spain / W. Jäger, T. Burkert, B. Boekhoff, T. Bakeer // Structural Repairs and Maintenance of Heritage Architecture, XXI. — 2011. — P. 357—374.
Marwan H. The Sagrada Família : The Starting Point of CAD/CAM in Architecture / Halabi Marwan // Scientific 6 Journal of Civil Engineering and Architecture. — 2016. — Vol. 2, issue 1, Feb. — P. 12—19.
References
Apatskij V. N. (2017). Fagot ot A do Ya. Kiev: Lazurit-Poligraf.
Kepin V. (1972). Istorichnij naris pro viniknennya i rozvitok fagota. Materiali 50-і student. nauk. konf. Kyiv: Kiyivska derzhavna konservatoriya im. P. I. Chajkovskogo, р. 16.
Pastuhov O. V. (2021). Solne vikonannya na fagoti: istorichna geneza ta suchasni transformaciyi. PhD. Harkivskij nac. un-t mistectv imeni I. P. Kotlyarevskogo. Harkiv.
Starko V. G. (2012). Fagot u tvorchij spadshini A. Vivaldi. Visnik Harkivskoyi derzhavnoyi akademiyi dizajnu i mistectv, 1, рр. 155—158.
Starko V. G. (2014). Fagotove mistectvo v Ukrayini : geneza, suchasnij stan, shlyahi rozvitku. PhD. Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni M. V. Lisenka. Lviv.
Starko V. (2015). Fagot u kamerno-instrumentalnomu ansambli XVII—XIX st.: pitannya repertuaru. Naukovi zbirki Lvivskoyi nacionalnoyi muzichnoyi akademiyi imeni M. V. Lisenka, 34, рр. 352—358.
Levin S. Ya. (1973—1983). Duhovye instrumenty v istorii muzykalnoj kultury. V 2 ch. Leningrad: Muzyka.
Levin S. (1983). Fagot. 2-e izd. Moskva: Muzyka.
Kopp B. J. (2012). The Bassoon. New Haven—London: Yale University Press.
Oromszegi O. (1971). Bassoons at the Narodni Museum, Prague. The Galpin Society Journal, 24, Jul., рр. 96—101.
Vovk R. A. (2013). Portreti korifeyiv. Kyiv: NMAU im. P. I. Chajkovskogo.
Starko V. G. (2020). Do richnici vshanuvannya pam'yati V. M. Apatskogo — vidomogo vchenogo, mitcya, ochilnika ukrayinskoyi fagotovoyi shkoli. Istoriya stanovlennya ta perspektivi rozvitku duhovoyi muziki v konteksti nacionalnoyi kulturi Ukrayini ta zarubizhzhya : zbirnik naukovih prac, 12, рр. 60—64. Rivne: Volinski oberegi.
Bogdanov V. O. & Bogdanova L. D. (2013). Istoriya duhovogo muzichnogo mistectva Ukrayini: vid najdavnishih chasiv do pochatku ХХ stolittya. Harkiv: Silicheva S. O.
Gromchenko V. V. (2020). Duhove solo v yevropejskij akademichnij kompozitorskij ta vikonavskij tvorchosti ХХ — pochatku XXI st. (tendenciyi rozvitku, specifika, sistematika) : monografiya. Kyiv—Dnipro: Lira.
Malinovska R. A. (2017). Genezis duhovogo mistectva Ukrayini. Istoriya stanovlennya ta perspektivi rozvitku duhovoyi muziki v konteksti nacionalnoyi kulturi Ukrayini ta zarubizhzhya : zbirnik naukovih prac, 9, рр. 173—178. Rivne: Volinski oberegi.
Romanivskij V. I. (2020). Z istoriyi rozvitku duhovih orkestriv v Ukrayini: XVII — pochatok XXI stolittya. Muzichne mistectvo Ukrayini (pitannya istoriyi, pitannya pedagogiki, pitannya vikonavstva, muzichne mistectvo v tvorchih personaliyah) : кolektivna monografiya. Kyiv: Lira-K, рр. 33—43.
Rudchuk Yu. A. (2006). Duhova muzika v Ukrayini (XVII—XIX st.). Istoriko-muzikoznavche doslidzhennya : monografiya. Kyiv: DAKKiM.
Cilujko K. K. [vidp. red.]. (1961). Leksikon slovenoroskij Pamvi Berindi. Kyiv: Vid-vo AN URSR.
Bulik-Verhola S. (2014). Zarodzhennya naukovoyi muzichnoyi terminologiyi ukrayinskoyi movi v XVI — XVIII st. Visnik Nac. un-tu "Lvivska politehnika". Seriya "Problemi ukrayinskoyi terminologiyi", 791, рр. 98—101.
Rudchuk Yu. A. (2010). Getman Kirilo Grigorovich Rozumovskij — znavec i lyubitel vitonchenoyi muziki. Mistectvoznavstvo Ukrayini, 11, рр. 76—82.
Ivchenko L. V. (2004). Rekonstrukciya notnoyi kolekciyi O. K. Rozumovskogo za katalogami XVIII st. Kyiv.
Shulgina V. D. (2007). Narisi z istoriyi ukrayinskoyi muzichnoyi kulturi: dzhereloznavchij poshuk. Kyiv: DAKKiM.
Montagu J. (2004). Musical instruments in Hans Memling's paintings. Early Music, 35 (4), November, рр. 505—525.
Ghirardini C. (2008). Filippo Bonnani's Gabinetto Armonico and The Antiquarians' writings on Musical Instruments. Music in Art, XXXIII (1—2), рр. 169—234.
Vanscheeuwijck M. (1996). The Baroque Cello and Its Performance. Performance Practice Review, 9 (1), Spring, Article, рр. 78—96, [online]. Available at: http://scholarship.Claremontedu/pp.r/vol9/iss1/7. DOI 10.5642/ perfrp.199609.07.1.07.
Willy L. (1967). De samenwerking van Hendrik De Clerck met Denijs van Alsloot. Bulletin. Musles Royaux des Beaux-Arts de Belgique. Seizieme Annee—Publication Trimestrille, рр. 163—178.
Zhivkova O. & Citovich V. (2000). Atribuciyi troh tvoriv flamandskogo zhivopisu pochatku XVII st. zi zbirki Muzeyu mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv. Hanenkivski chitannya : materiali nauk.-prakt. konf., 2, рр. 37—48. Kyiv: Kij.
Dega E. (1971). Pisma. Vospominaniya sovremennikov. Moskva: Iskusstvo.
Huerta S. (2006). Structural Design in the work of Gaudi. Architectural Science Review, 49.4, рр. 324—339. Sydney: University of Sydney.
Jager W., Burkert T., Boekhoff B. & Bakeer T. (2011). The monitoring of world heritage sites during construction works in their vicinity: the Case of Casa Mila and of the Church of Sagrada Familian in Barcelona, Spain. Structural Repairs and Maintenance of Heritage Architecture, XXI, рр. 357—374.
Marwan H. (2016). The Sagrada Familia: The Starting Point of CAD/CAM in Architecture. Scientific 6 Journal of Civil Engineering and Architecture, 2 (1), Feb., рр. 12—19.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.
