Генеалогічний підхід до вивчення феномену читання

Анотація

У статті обґрунтовано потребу розширення методологічного поля дослідження проблем читання в межах книгознавства через застосування генеалогічного підходу.

Констатовано, що феномен читання має власну історію в книгознавчому дискурсі, репрезентовану психологією та соціологією читання. Нині його вивчають у таких найперспективніших комплексних напрямах сучасної книгознавчої думки, як книжкова культура та книжкова комунікація.

Зроблено висновок, що для розуміння всіх процесів, які нині відбуваються з практикою читання в сучасних умовах, необхідним є критичний аналіз праць дослідників-гуманітаріїв, які так чи інакше порушують проблеми читання.

Зазначено, що нині дослідження читання репрезентовано різноманітними теоріями, сформованими в межах французької (феноменологічна, екзистенціалістська й постструктуралістська спрямованість), німецької (феноменологічна та герменевтична спрямованість) й американської (неопрагматична спрямованість) літературознавчих шкіл.

Розглянуто спробу застосування генеалогічного підходу до аналізу феномена читання в електронну добу німецько-американським філософом, теоретиком літератури та істориком культури Гансом Ульріхом Гумбрехтом. Спроби пояснити особливості читацьких практик в електронну добу він шукає в генеалогічних передумовах і насамперед у змінах, що відбуваються в "соціальних конструкціях часу". Учений робить висновок щодо проблематичності прогнозів стосовно майбутнього читання. Вихідним пунктом, від якого слід відштовхуватися, на його думку, є зосередження уваги на тих специфічних інституційних і хронотопічних умовах, за яких електронна революція розпочалася. Підсумовано, що лише вивчивши сутнісні риси електронної комунікації, зможемо наблизитися до розуміння процесів, які відбуваються / відбудуться з книгою та читанням у майбутньому.