До питання про об'єкт книгознавства

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36273/2076-9555.2023.6(323).48-52

Ключові слова:

книгознавство, об'єкт книгознавства, книга, електронна книга, книжкова справа, книжкова комунікація

Анотація

У статті констатовано, що нині серед книгознавців немає одностайної думки щодо об'єкта книго­знавства. Обґрунтовано, що наявні підходи не відповідають реаліям нового комунікаційного середовища. Об'єктом книгознавства запропоновано визначити саме книжкову комунікацію, котра є динамічною, протеїчною, нелінійною, багаторівневою системою взаємодії автора й читача за допомогою книги; здійснюється як на синхронному, так і на діахронному рівнях та охоплює соціальні інститути, пов'язані з буттям книги, що трансформуються в часі. В узагальненій формі книжкова комунікація складається з наведених рівнів, які, безумовно, є історичними: 1) реальний світ — автор; 2) автор — власна суб'єктивність; 3) текст — культурно-історичний контекст; 4) комунікативні посередники (інститут книговидання) — текст; 5) книга — культурно-історичний контекст; 6) комунікативні посередники (інститут книгорозповсюдження та книгозбереження) — книга; 7) книга — читач; 8) автор — читач; 9) читач — соціальна пам'ять; 10) читач — власна суб'єктивність; 11) читач — читач.

Підсумовано, що саме на вивченні цих рівнів має зосередити увагу книгознавство, якщо претендує на цілісний теоретичний погляд на види діяльності, пов'язані з функціонуванням книги в суспільстві. Безперечно, перелік рівнів може бути розширений. Книгознавчі дослідження мають здійснюватися на міждисциплінарному рівні. Тільки за таких умов книгознавство може претендувати на відповідність новому постнекласичному етапу розвитку науки, обираючи як об'єкт складні системи, що саморозвиваються.

Біографія автора

Вікторія Маркова, ХДАК

докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, завідувачка кафедри журналістики ХДАК

Посилання

Броннікова Л. В. Постнекласична наука: новий тип виробництва знання. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Серія: Філософія. 2015. Т. 262, Вип. 250. С. 30—33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchduf_2015_262_250_7.

Владімірська Р. Л. Електронна книга в системі соціальних комунікацій: досвід окремих проектів. Поліграфія і видавнича справа. 2012. № 4. С. 29—33. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2012_4_7.

Водолазька С. А. Електронна книга як різновид інноваційної технології у видавничій галузі країн Східної та Західної Європи. Наукові записки Інституту журналістики. 2013. Т. 50. С. 94—97. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2013_50_20.

Дніпренко В. І. Електронне видання як об'єкт стандартизації: основні етапи та перспективи розвитку. Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації. 2017. Вип. 51. С. 93—102. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/haksk_2017_51_9.

Каракоз О. О. Традиційна і електронна книга крізь призму проблеми популяризації книги й читання. Питання культурології. 2019. Вип. 35. С. 193—204. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pkl_2019_35_19.

Маркова В. А. Електронна книга: наукове поняття чи метафора? Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2009. № 3. С. 69—74. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2009_3_8.

Черниш Н. Основи бібліології : навчальний посібник. Львів : Українська академія друкарства, 2008. 220 с.

McLuhan M. Understanding Media: The Extensions of Man. New York : McGraw Hill, 1964. 389 р.

References

Bronnikova L. V. (2015). Postneklasichna nauka: novij tip virobnictva znannya. Naukovi praci [Chornomorskogo derzhavnogo universitetu imeni Petra Mogili kompleksu "Kiyevo-Mogilyanska akademiya"]. Seriya: Filosofiya, 262 (250), рр. 30—33. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchduf_2015_262_250_7.

Vladimirska R. L. (2012). Elektronna kniga v sistemi socialnih komunikacij: dosvid okremih proektiv. Poligrafiya i vidavnicha sprava, 4, рр. 29—33. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pivs_2012_4_7.

Vodolazka S. A. (2013). Elektronna kniga yak riznovid innovacijnoyi tehnologiyi u vidavnichij galuzi krayin Shidnoyi ta Zahidnoyi Yevropi. Naukovi zapiski Institutu zhurnalistiki, 50, рр. 94—97. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzizh_2013_50_20.

Dniprenko V. I. (2017). Elektronne vidannya yak ob'yekt standartizaciyi: osnovni etapi ta perspektivi rozvitku. Visnik Harkivskoyi derzhavnoyi akademiyi kulturi. Seriya: Socialni komunikaciyi, 51, рр. 93—102. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/haksk_2017_51_9.

Karakoz O. O. (2019). Tradicijna i elektronna kniga kriz prizmu problemi populyarizaciyi knigi j chitannya. Pitannya kulturologiyi, 35, рр. 193—204. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pkl_2019_35_19.

Markova V. A. (2009). Elektronna kniga: naukove ponyattya chi metafora? Bibliotekoznavstvo. Dokumento-znavstvo. Informologiya, 3, рр. 69—74. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2009_3_8.

Chernish N. (2008). Osnovi bibliologiyi : navchalnij posibnik. Lviv: Ukrayinska akademiya drukarstva.

McLuhan M. (1964). Understanding Media: The Extensions of Man. New York : McGraw Hill.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-29

Номер

Розділ

Соціокомунікаційні технології