Розвиток інтегрального підходу в методології наукових досліджень і соціальній практиці

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36273/2076-9555.2023.10(327).19-25

Ключові слова:

інтегральний підхід, методологія, природа інтеграції, параметри інтеграції, методика інтегрального підходу, цілі інтеральних дослідень

Анотація

У статті розглянуто теоретичні та методичні аспекти інтегрального підходу. Зазначено, що нині склалися передумови додаткової методологічної рефлексії. Актуальність теми пов'язана з потребою осмислення змін, що відбуваються в поняттєвому полі інтеграції як процесу та стану за досягнення цілісності структурних утворень і систем, зокрема соціальних. Визначено основний склад поля поняття "інтеграція", який не обмежується номінативними аспектами, але потребує розширення через системні, комунікативні, процесуальні та просторові параметри.

Інтеграцію розглянуто не як розвиток, а як функціональний механізм у процесі еволюції систем, склад і функціонування якого залежить від рівня взаємодії в системі. Продемонстровано, що інтеграція відбувається поступово, у міру накопичення потенціалу об'єднання елементів у будь-якій системі. Доведено, що потенціал інтеграції забезпечується розвитком сукупної наявності її якісних і кількісних параметрів інтеграції, зокрема в соціальній системі та її підсистемах. Наголошено на важливості розвитку інтегральної методології для становлення інтегрального соціального мислення й свідомості.

Запропоновано ввести теорію та практику інтегрального підходу до освітнього процесу й підготовки фахівців (педагогів, менеджерів, науковців), а також використовувати в поширенні положень інтегрального світогляду поміж широкої аудиторії.

Біографія автора

Валентина Ільганаєва

докторка історичних наук, професорка, незалежна дослідниця

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-25

Номер

Розділ

Соціокомунікаційні технології