Контекстуальні чинники та мотиваційні можливості технології гейміфікації під час вивчення навчальної дисципліни "Масова комунікація та інформація"

Анотація

У статті розглянуто основні положення та принципи технології гейміфікації, що є ефективним поштовхом до змін у методиці викладання, можливістю не лише надати студентам теоретичні знання щодо предмета вивчення, а й розвивати їхній творчий потенціал. Гейміфікацію досліджено у трьох аспектах: як реалізовані мотиваційні можливості навчання; з погляду вивчення психологічних чинників ігрового процесу; як аналіз поведінкових результатів.

Досліджено способи використання гейміфікації з допомогою засобів інформаційних технологій в освіті, зокрема на заняттях із підготовки журналістів. На огляд винесено низку освітніх сервісів і спільнот, що використовуються в навчальному процесі.

На основі наукового компаративного аналізу конкретизовано питання понятійно-категоріального апарату технології гейміфікації. Аналіз наукових джерел надав підстави для виокремлення основних компонентів гейміфікованого процесу навчання та ігрових елементів, що формують механіку процесу гейміфікації, а саме: виклик, завдання, тести, співпраця, зворотний зв'язок, накопичення ресурсів, винагороди, стан перемоги.

Гейміфікацію розглянуто і як метод навчання, і як засіб організації цілісного освітнього процесу у вищій школі. Запропоновано підходи до розроблення та послідовні етапи занять із навчального курсу "Масова комунікація та інформація" з використанням технологій гейміфікації. Зроблено спробу заглибитися в кожен етап створення сюжету гри з метою опанування принципів побудови ігрового сюжету, засобів сторітелінгу на конкретних прикладах і впровадження елементів гейміфікації у практичне заняття.

На прикладі проєкту практичного заняття зазначеного навчального курсу авторки дослідили контекстуальні чинники гейміфікації, спираючись на обговорення мотиваційних можливостей, урахування психологічних/поведінкових результатів гейміфікації.

З'ясовано, що кінцеві результати навчання та компетенції студентів стали, по-перше, індикатором досягнення цілей і завдань, які визначалися в освітній грі, по-друге, дали змогу виснувати, що впровадження ігрових елементів у процес навчання сприяє підвищенню пізнавальної активності студентів завдяки ефекту новизни, формуванню інтересу до знань, розвитку навчальної мотивації та ініціативи, а також допомагає поєднати практичні активності з теорією. Емпіричні результати щодо ефективності гейміфікації на занят­тях із підготовки журналістів засвідчують, що навчальні ігри забезпечують позитивний ефект, який значною мірою залежить від контексту, в якому реалізується гейміфікація, а також від користувачів, залучених до навчальної гри; останній чинник визначається завдяки психометричним дослідженням авдиторії студентів.