Інтерпретація невербальних сигналів у роботі журналіста
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2024.1(330).26-34Ключові слова:
невербальна комунікація, мова тіла, міміка, паралінгвістика, журналістика, журналістське інтерв'ю, інтерв'юер, компетентністьАнотація
У статті розглянуто невербальну комунікацію в контексті журналістської діяльності. Інтерпретацію немовних сигналів визначено як одну з професійних компетенцій медіапрацівників. Проаналізовано особливості репрезентації цієї теми у вітчизняній і зарубіжній науковій та навчальній літературі. Підсумовано, що основні правила тлумачення невербаліки для медіапрацівників потребують ґрунтовнішого висвітлення.
Розглянуто чотири базові засади невербальної комунікації в контексті діяльності журналіста. Розуміння того, що немовні засоби здебільшого сприймаються й транслюються несвідомо, допоможе медійникові уникнути хибної інтерпретації власної поведінки та сигналів співрозмовника, а також запобігти упередженому ставленню до нього аудиторії. Створення "точки відліку" в невербальній комунікації сприятиме ретельній підготовці до бесіди зі співрозмовником. Запропоновано варіанти визначення "середньої" невербальної поведінки співрозмовника. Усвідомлення впливу немовних характеристик людини на ставлення до неї також є важливою умовою уникнення упередженості та зміни тактики під час спілкування з проблемними респондентами. Перехід від тлумачення окремих сигналів до розгляду їх у сукупності зменшує вірогідність помилки інтерпретатора.
Проаналізовано поняття невербальної синхронізації та віддзеркалення невербальної поведінки з погляду їх використання журналістом. Розглянуто три методи контролю, які доцільно застосовувати для перевірки того, наскільки правильно медійник розшифровує немовні сигнали співрозмовника, а саме: непряме відкрите питання, пряме закрите питання, мовчання (пауза).
Зроблено висновки щодо наслідків неправильної інтерпретації журналістом власних і чужих невербальних сигналів, зокрема порушення професійної етики та світових стандартів подання інформації. Розглянуто основні функціональні можливості, що їх надає тлумачення немовних засобів. Окреслено перспективи подальших досліджень, що полягають у формулюванні стандартів невербальної поведінки в медійній сфері з урахуванням тематично-жанрових вимог.
Посилання
Габелко О. М. Невербальні засоби комунікації. Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер.: Філологічна. 2013. № 33. С. 37—39. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_33_13.
Здоровега В. Й. Теорія і методика журналістської творчості. Львів : Паіс, 2004. 268 с.
Екман П. Теорія брехні. Київ : КМ-БУКС, 2019. 320 с.
Ковалинська І. В. Невербальна комунікація. Київ : Освіта України, 2014. 289 с.
Костюченко О. М. Невербально-комунікативна компетентність фахівців масових комунікацій. Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Психологія і педагогіка. 2013. № 24. С. 52—55. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2013_24_13.
Луценко В. Поради журналістам: як "читати" людину по жестах. 02.06.2014. URL: https://imi.org.ua/advices/poradi-jurnalistam-yak-chitati-lyudinu-po-jestah-i2349.
Максименко О. В. Актуалізація жестово-вербальних висловлень в американському розважальному телеінтерв'ю : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Чернівці, 2019. 20 с.
Осіпова Т. Невербальна комунікація та своєрідність її омовлення в українському дискурсі: феномен вербалізації невербаліки : монографія. Харків : Вид-во Іванченка І. С., 2019. 388 с.
Пуцята І. Невербальна семіотика в телевізійній комунікації. Теле- та радіожурналістика. 2014. № 13. С. 298—302. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tir_2014_13_43.
Симоніна Н. Класифікація сучасного телевізійного інтерв'ю. Науковий вісник Ужгородського універ-ситету. Сер.: Філологія. Соціальні комунікації. 2012. № 27. С. 180—184. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2012_27_39.
Форманова С. В. Невербальні засоби вираження комунікації (на матеріалі інтерв'ю з журналістом Майклом Щурем). Молодий вчений. 2018. № 9.1. С. 125—128. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_9.
Халер М. Інтерв'ю. Київ : Академія Української Преси, Центр Вільної Преси, 2008. 404 с.
Чайковська О. Ю. Взаємодія вербальних, невербальних та паравербальних засобів текстів телевізійних новин. Молодий вчений. 2020. № 5 (2). С. 479—481. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2020_5(2)__77.
Шевчук М. О. Невербальна мова як засіб емпатійного спілкування вчителя з учнями в умовах суб'єкт-суб'єктної. Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер.: Психолого-педагогічні науки. 2013. № 1. С. 152—155. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2013_1_35.
Юшко В. В. Емотивні елементи в телевізійних програмах (на прикладі телепередач "Голос країни", "Х-фактор" та "Фольк-music") : автореф. дис. … канд. наук із соц. комунікацій : 27.00.06. Київ, 2016. 23 с.
Birkenbihl V. F. Signale des Körpers. 2014. 272 p.
Black J. J. Reaping between the Lines: Non-Verbal Cues to the Journalistic Interview. 1978. 50 p.
Bucy E. P. Nonverbal Cues. The International Encyclopedia of Media Effects. 2017. P. 1—11.
Carpenter-Miller S., Cepak A., Peng Z. An Exploration of the Complexity of Journalistic Interviewing Competencies. Journalism Studies. 2018. № 19 (5). P. 2283—2303. doi: 10.1080/1461670X.2017.1338155.
Hickson M. Nonverbal Communication: Studies and Applications. Los Angeles, 2004. 503 p.
Mykleseth K. J. Body Language in a Journalistic Interview Setting. 2014. 68 p.
Tikochinski R., Babad E. Perceived Epistemic Authority (Source Credibility) of a TV Interviewer Moderates the Media Bias Effect Caused by His Nonverbal Behavior. Journal of Nonverbal Behavior. 2022. № 46. P. 215—229. doi: 10.1007/s10919-022-00397-3.
Fujiwara K., Otmar C. D., Dunbar N. E. et al. Nonverbal Synchrony in Technology-Mediated Interviews: A Cross-Cultural Study. Journal of Nonverbal Behavior. 2022. № 46. P. 547—567. doi: 10.1007/s10919-022-00416-3.
References
Habelko O. M. (2013). Neverbalni zasoby komunikatsii. Naukovi zapysky [Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia"]. Ser.: Filolohichna, 33, рр. 37—39. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2013_33_13.
Zdoroveha V. I. (2004). Teoriia i metodyka zhurnalistskoi tvorchosti. Lviv: Pais.
Ekman P. (2019) Teoriia brekhni. Kyiv: KM-BUKS.
Kovalynska I. V. (2014). Neverbalna komunikatsiia. Kyiv: Osvita Ukrainy.
Kostiuchenko O. M. (2013). Neverbalno-komunikatyvna kompetentnist fakhivtsiv masovykh komunikatsii. Naukovi zapysky [Natsionalnoho universytetu "Ostrozka akademiia"]. Psykholohiia i pedahohika, 24, рр. 52—55. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2013_24_13.
Lutsenko V. (02.06.2014). Porady zhurnalistam: yak "chytaty" liudynu po zhestakh. Instytut masovoi informatsii. Available at: https://imi.org.ua/advices/poradi-jurnalistam-yak-chitati-lyudinu-po-jestah-i2349.
Maksymenko O. V. (2019). Aktualizatsiia zhestovo-verbalnykh vyslovlen v amerykanskomu rozvazhalnomu. PhD. Chernivtsi.
Osipova T. (2019). Neverbalna komunikatsiia ta svoieridnist yii omovlennia v ukrainskomu dyskursi: fenomen verbalizatsii neverbaliky : monohrafiia. Kharkiv: Vyd-vo Ivanchenka I. S.
Putsiata I. (2014). Neverbalna semiotyka v televiziinii komunikatsii. Tele- ta radiozhurnalistyka, 13, рр. 298—302. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tir_2014_13_43.
Symonina N. (2012). Klasyfikatsiia suchasnoho televiziinoho interviu. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Ser.: Filolohiia. Sotsialni komunikatsii, 27, рр. 180—184. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuufilol_2012_27_39.
Formanova S. V. (2018). Neverbalni zasoby vyrazhennia komunikatsii (na materiali interviu z zhurnalistom Maiklom Shchurem). Molodyi vchenyi, 9.1, рр. 125—128. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_9/.
Khaler M. (2008). Interviu. Kyiv: Akademiia Ukrainskoi Presy, Tsentr Vilnoi Presy.
Chaikovska O. U. (2020). Vzaiemodiia verbalnykh, neverbalnykh ta paraverbalnykh zasobiv tekstiv televiziinykh novyn. Molodyi vchenyi, 5 (2), рр. 479—481. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2020_5(2)__77.
Shevchuk M. O. (2013). Neverbalna mova yak zasib empatiinoho spilkuvannia vchytelia z uchniamy v umovakh subiekt-subiektnoi. Naukovi zapysky [Nizhynskoho derzhavnoho universytetu im. Mykoly Hoholia]. Ser.: Psykholoho-pedahohichni nauky, 1, рр. 152—155. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2013_1_35.
Yushko V. V. (2016). Emotyvni elementy v televiziinykh prohramakh (na prykladi teleperedach "Holos krainy", "Х-faktor" ta "Folk-music"). PhD. Kyiv.
Birkenbihl V. F. (2014). Signale des Körpers.
Black J. J. (1978). Reaping between the Lines: Non-Verbal Cues to the Journalistic Interview.
Bucy E. P. (2017). Nonverbal Cues. The International Encyclopedia of Media Effects. P. 1—11.
Carpenter-Miller S., Cepak A. & Peng Z. (2018). An Exploration of the Complexity of Journalistic Interviewing Competencies. Journalism Studies, № 19 (5), рр. 2283—2303. doi: 10.1080/1461670X.2017.1338155.
Hickson M. (2004). Nonverbal Communication: Studies and Applications. Los Angeles: Roxbury Publishing Company.
Mykleseth K. J. (2014). Body Language in a Journalistic Interview Setting.
Tikochinski R. & Babad E. (2022). Perceived Epistemic Authority (Source Credibility) of a TV Interviewer Moderates the Media Bias Effect Caused by His Nonverbal Behavior. Journal of Nonverbal Behavior, 46, рр. 215—229.
doi: 10.1007/s10919-022-00397-3.
Fujiwara K., Otmar C. D., Dunbar N. E. et al. (2022). Nonverbal Synchrony in Technology-Mediated Interviews: A Cross-Cultural Study. Journal of Nonverbal Behavior, 46, рр. 547—567. doi: 10.1007/s10919-022-00416-3.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.
