Інструменти сприяння інформаційній безпеці в медіапросторі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36273/2076-9555.2024.8(337).23-30

Ключові слова:

інформаційна безпека, медіапростір, соціальні медіа, фейк, дезінформація, штучний інтелект

Анотація

У статті проаналізовано основні інструменти виявлення дезінформації, зокрема спеціальні застосунки, технології штучного інтелекту для перевірки контенту, які використовують у популярних соціальних мережах, як-от Facebook, Instagram тощо. Розглянуто можливості систем штучного інтелекту, котрі застосовують в Україні для моніторингу медіапростору та аналізу великого обсягу онлайн-публікацій.

Визначено найважливіші елементи протидії дезінформації, поміж яких розроблення й упровадження програм і проєктів розвитку медійної грамотності, залучення платформ соціальних медіа, міжнародна співпраця тощо. Увагу зосереджено насамперед на програмах міжнародної некомерційної організації IREX.

Проаналізовано основні технології та методи протидії дезінформації й деструктивній пропаганді. Наголошено на потребі зміцнення стійкості до російської дезінформації під час поточної війни та протистояння фейковим повідомленням у майбутньому.

У дослідженні використано синергетичний підхід, що уможливлює аналіз напрямів державної політики й заходів громадянського суспільства щодо протидії дезінформації та ворожій пропаганді. Науковість дослідження забезпечено системою загальновизнаних у сучасній науці пізнавальних принципів, зокрема принципами комплексності, об'єктивності.

Біографія автора

Марія Макарова, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка

кандидатка культурології, доцентка кафедри інформаційних комунікацій Київського столичного університету імені Бориса Грінченка

Посилання

Васьківський Ю., Васьківська К. Фейк як антипод факту. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права, 2020. Вип. 25. С. 25—30.

Гаврильців М. Т. Інформаційна безпека держави у системі національної безпеки України. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 2. С. 200—203.

Главацька Ю. Л. Класифікація "фейкових" новин у сучасному медіапросторі: синергетичний аспект. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Германістика та міжкультурна комунікація. 2019. № 1. С. 275—280.

Гуцу С. Ф. Забезпечення інформаційної безпеки людини в цифровому медіа просторі України. Протидія дезінформації в умовах російської агресії проти України: виклики і перспективи : тези доп. Міжнар. наук.-практ. конф., Анн-Арбор—Харків, 12—13 груд. 2023 р. Харків, 2023. С. 71—75.

Калниболотська Є. В. Забезпечення інформаційної безпеки України в соціальних мережах в умовах повномасштабної воєнної агресії Російської Федерації проти України. Київ, 2022. 69 с.

Кантур О. М. Актуальні проблеми протидії інформаційним загрозам у соціальних медіа під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2022. № 2. С. 102—110.

Котихова Л. Д. Дослідження використання IT для протидії поширенню російської дезінформації в медіапросторі в умовах війни. Вісник Приазовського державного технічного університету. 2022. Вип. 44. С. 5—9.

Мудра І. Поняття "фейк" та його види у ЗМІ. Теле- та радіожурналістика. 2016. Вип. 15. С. 184—188.

Панченко О. А. Інституційне забезпечення процесів протидії російській інформаційній експансії та пропаганді в сучасному світі. Інформація і право. 2021. № 3 (38). С. 28—34.

Поліковська Ю. Meta пояснила, як засновані на ШI алгоритми впливають на те, що користувачі бачать у Facebook та Instagram. Детектор медіа. 2023, 30 черв. URL: https://ms.detector.media/sotsmerezhi /post/32309/2023-06-30-meta-poyasnyla-yak-zasnovani-na-shi-algorytmy-vplyvayut-na-te-shcho-korystuvachi-bachat-u-facebook-ta-instagram/ (дата звернення: 15.04.2024).

Пуцята І. Фейк як метод маніпуляції у ЗМІ: український досвід. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія "Журналістські науки". 2020. Вип. 4. С. 170—175.

Саприкін О. А. Фейк як інструмент інформаційної війни проти України. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2016. № 1. С. 87—94.

Штучний інтелект і дезінформація: можливості та ризики в умовах війни. Укрінформ. 2023, 05 квіт. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3691961-stucnij-intelekt-i-dezinformacia-mozlivosti-ta-riziki-v-umovah-vijni.html (дата звернення: 20.04.2024).

Arsenault A. Microtargeting, Automation, and Forgery: Disinformation in the Age of Artificial Intelligence. Uottawa. 2020. URL: https://ruor.uottawa.ca/handle/10393/40495 (дата звернення: 30.03.2024).

From bots and AI to counterfeit reality and fake news, these predictions require IT leaders to pace their adoption. Gartner. 2019, Nov. 05. URL: https://www.gartner.com/smarterwithgartner/gartner-top-strategic-predictions-for-2018-and-beyond (дата звернення: 25.04.2024).

Hao K. Even the best AI for spotting fake news is still terrible. MIT Technology Review. 2018, Oct. 3. URL: https://www.technologyreview.com/s/612236/even-the-best-ai-for-spotting-fake-news-is-still-terrible/ (дата звер-нен¬ня: 20.03.2024).

Misinformation Monitor: January 2023. NewsGuard. URL: https://www.newsguardtech.com/misinformation-monitor/jan-2023/ (дата звернення: 15.04.2024).

Paschen J. Investigating the emotional appeal of fake news using artificial intelligence and human contributions. Journal of Product & Brand Management. 2019. Vol. 29 (2). P. 223—233.

Supporting Information Integrity and Resilience: Tools and Resources. IREX. 2024. URL: https://www.irex.org/disinformation-tools-and-resources (дата звернення: 30.04.2024).

References

Vaskivskyi Yu., & Vaskivska K. (2020). Feik yak antypod faktu. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava, 25, рр. 25—30.

Havryltsiv M. T. (2020). Informatsiina bezpeka derzhavy u systemi natsionalnoi bezpeky Ukrainy. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, 2, рр. 200—203.

Hlavatska Yu. L. (2019). Klasyfikatsiia "feikovykh" novyn u suchasnomu mediaprostori: synerhetychnyi aspekt. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Hermanistyka ta mizhkulturna komunikatsiia, 1, рр. 275—280.

Hutsu S. F. (2023, 12—13 hrud.). Zabezpechennia informatsiinoi bezpeky liudyny v tsyfrovomu media prostori Ukrainy. In Protydiia dezinformatsii v umovakh rosiiskoi ahresii proty Ukrainy: vyklyky i perspektyvy : materialy konferentsii, рр. 71—75. Ann-Arbor ; Kharkiv.

Kalnybolotska Ye. V. (2022). Zabezpechennia informatsiinoi bezpeky Ukrainy v sotsialnykh merezhakh v umovakh povnomasshtabnoi voiennoi ahresii Rosiiskoi Federatsii proty Ukrainy. Kyiv.

Kantur O. M. (2022). Aktualni problemy protydii informatsiinym zahrozam u sotsialnykh media pid chas povnomasshtabnoho vtorhnennia Rosii v Ukrainu. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 2, рр. 102—110.

Kotykhova L. D. (2022). Doslidzhennia vykorystannia IT dlia protydii poshyrenniu rosiiskoi dezinformatsii v mediaprostori v umovakh viiny. Visnyk Pryazovskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu, 44, рр. 5—9.

Mudra I. (2016). Poniattia "feik" ta yoho vydy u ZMI. Tele- ta radiozhurnalistyka, 15, рр. 184—188.

Panchenko O. A. (2021). Instytutsiine zabezpechennia protsesiv protydii rosiiskii informatsiinii ekspansii ta propahandi v suchasnomu sviti. Informatsiia i pravo, 3, рр. 28—34.

Polikovska Yu. (2023, 30 cherv.). Meta poiasnyla, yak zasnovani na ShI alhorytmy vplyvaiut na te, shcho korystuvachi bachat u Facebook ta Instagram. Detektor media. Available at: https://ms.detector.media/sotsmerezhi/ post/32309/2023-06-30-meta-poyasnyla-yak-zasnovani-na-shi-algorytmy-vplyvayut-na-te-shcho-korystuvachi-bachat-u-facebook-ta-instagram/.

Putsiata I. (2020). Feik yak metod manipuliatsii u ZMI: ukrainskyi dosvid. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Lvivska politekhnika". Seriia "Zhurnalistski nauky", 4, рр. 170—175.

Saprykin O. A. (2016). Feik yak instrument informatsiinoi viiny proty Ukrainy. Bibliotekoznavstvo. Dokumentoznavstvo. Informolohiia, 1, рр. 87—94.

Shtuchnyi intelekt i dezinformatsiia: mozhlyvosti ta ryzyky v umovakh viiny (2023, 05 kvit.). Ukrinform. Available at: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3691961-stucnij-intelekt-i-dezinformacia-mozlivosti-ta-riziki-v-umovah-vijni.html.

Arsenault A. (2020). Microtargeting, Automation, and Forgery: Disinformation in the Age of Artificial Intelligence. Uottawa. Available at: https://ruor.uottawa.ca/handle/10393/40495.

From bots and AI to counterfeit reality and fake news, these predictions require IT leaders to pace their adoption (2019, Nov. 05). Gartner. Available at: https://www.gartner.com/smarterwithgartner/gartner-top-strategic-predictions-for-2018-and-beyond.

Hao K. (2018, Oct. 3). Even the best AI for spotting fake news is still terrible. MIT Technology Review. Available at: https://www.technologyreview.com/s/612236/even-the-best-ai-for-spotting-fake-news-is-still-terrible/.

Misinformation Monitor: January 2023. (2024). NewsGuard. Available at: https://www.newsguardtech.com /misinformation-monitor/jan-2023/.

Paschen J. (2019). Investigating the emotional appeal of fake news using artificial intelligence and human contributions. Journal of Product & Brand Management, 29 (2), рр. 223—233.

Supporting Information Integrity and Resilience: Tools and Resources (2024). IREX. Available at: https://www.irex.org/disinformation-tools-and-resources.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-28

Номер

Розділ

Соціокомунікаційні технології