Підвищення довіри до інформації серед учнів старшої школи через тренінги з медіаграмотності
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2024.10(339).20-28Ключові слова:
довіра до інформації, медіаосвіта, медіаграмотність, джерела інформації, соціальні мережі, медіа, молодь (підлітки)Анотація
У статті досліджено, як учні старшої школи здобувають інформацію та чи готові критично оцінювати новини, які споживають. Розглянуто вплив медіаграмотності на рівень довіри до інформації серед старшокласників, які використовують новини з різних джерел — від соціальних мереж до медіа. Проаналізовано, наскільки молодь схильна приймати інформацію без сумнівів та чи готова розвивати навички критичного мислення через участь у тренінгах з медіаграмотності. Вивчено базові терміни та поняття, а також визначено основні джерела інформації серед старшокласників за допомогою опитувань. Виявлено, що більшість старшокласників зацікавлені в участі в таких тренінгах для підвищення рівня медіаграмотності та саморозвитку.
У статті наведено результати експерименту, під час якого респондентам було надано інструкції щодо механізмів виявлення фейкових новин. З'ясовано, що попередньо підготовлені учні критичніше ставляться до інформації з медіа, соціальних мереж і повідомлень від друзів. Дослідження виявило, що рівень довіри до інформації від батьків становить 75%, тоді як до інформації від друзів — 57%. Однак понад 50% респондентів безумовно довіряють новинам із соціальних мереж, хоча саме це джерело потребує найуважнішого ставлення до інформації. За результатами опитування також з'ясовано, що 66% респондентів розмірковують над фактами, здобутими з інтернету, а 90% готові розвивати навички критичного мислення.
Основні результати: визначено базові терміни та поняття; з'ясовано джерела інформації серед старшокласників (за допомогою опитувань); розроблено та запропоновано рекомендації адміністрації гімназії "Діалог" (Київ, Україна) для підвищення рівня медіаграмотності поміж старшокласників (на основі даних опитування); проведено пілотне тренування для старшокласників гімназії "Діалог" щодо потреби критичного сприйняття інформації з будь-якого джерела.
Під час підготовки статті використано такі методи: аналіз літератури, порівняння, опис, аналіз, синтез, статистичний аналіз, експертні опитування, інтерв'ю, опитування, контент-аналіз, експертний аналіз, абстрагування та узагальнення.
Посилання
Binde J. (2005). Towards knowledge societies. Paris: UNESCO.
Brzhevs'ka Z., Haidur H., & Anosov A. (2018). Vplyv na dostovirnist' informatsii yak zahroza dlia informatsiinoho prostoru [Impact on the reliability of information as a threat to the information space]. Kiberbezeky: osvita, nauka, tekhnika, 2 (2), рр. 105—112. doi: 10.28925/2663-4023.2018.2.105112.
Chaiken S., & Ledgerwood A. (1980). A Theory of Heuristic and Systematic Information Processing. Handbook of Theories of Social Psychology: Volume 1.
Chorna O. (2023). "Opora": Osnovnym dzerelem informatsii maizhe 80% ukraintsiv ie sotsial'ni merezhi ["Opora": The main source of information for almost 80% of Ukrainians is social networks]. Detektor media. Available at: http://surl.li/umnxr.
Considine D. (1999). Media Education in United States of America. Educating for Media and the Digital Age: Country Reports (pp. 125—128). Austrian Federal Ministry of Education and Cultural Affairs & UNESCO.
Daft R. L., & Lengel R. H. (1984). Information Richness: A New Approach to Managerial Behavior and Organization Design. Research in Organizational Behavior, 6, рр. 191—233.
Dlia 60% molodi internet-ZMI — holovne dzerele informatsii u chas vyboriv (2020) [For 60% of youth, internet media is the main source of information during elections]. Novini zdorovoyi lyudini. Available at: http://surl.li/trhrbb.
Dorr A. (2001). Media Literacy. In N. J. Smelser & P. B. Baltes (Eds.). International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences (Vol. 14).
Dostovirrnist'. (2023). [Trustworthiness]. Wikipedia. Available at: http://surl.li/tucyff.
Dukhanina N. (2009). Mediaosvita: teoretychnyi analiz [Media education: theoretical analysis]. Zhurnalistyka, filolohii ta mediaosvita. Poltava: Osvita.
Festinger L. (1957). A Theory of Cognitive Dissonance. Stanford University Press.
Griffiths M., & Kuss D. (2017). Adolescent social media addiction (revisited). Education and Health, 29, рр. 49—52.
Hofstede G. (2001). Culture's Consequences: Comparing values, behaviors, institutions, and organizations across nations (2nd ed.). Thousand Oaks, CA: SAGE Publications.
Horodenko L. (2012). Teoriia merezhevoi komunikatsii [Theory of network communication]. Kyiv: Tsentr Vil'noi Presy, Akademiia Ukrainskoi Presy.
Hou Y., Xiong D., Jiang T., Song L., & Wang Q. (2019). Social media addiction: Its impact, mediation, and intervention. Cyberpsychology: Journal of Psychosocial Research on Cyberspace, 13 (1).
Hovland C., Janis I., & Kelley H. (1953). Communication and Persuasion: Psychological Studies of Opinion Change. New Haven: Yale University Press.
Information for All Programme (2010). UNESCO. Available at: https://www.unesco.org/en/ifap.
Ishchenko A. Yu. (2015). Mediaosvita yak chynnyk pidvyshchennia yakosti osvity ta zasib protystoiannia humanitarnoi ahresii [Media education as a factor in improving the quality of education and a means of countering humanitarian aggression]. Natsional'nyi instytut stratehichnykh doslidzhen'. Available at: http://www.niss.gov.ua/articles/1795/.
Ivanov V. (2012). Mediaosvita ta mediagramotnist [Media education and media literacy]. Kyiv: Tsentr vil'noi presy.
Ivanov V., & Shkoba O. (2012). Mediaosvita ta mediagramotnist: vyznachennia terminiv [Media education and media literacy: definition of terms]. Informatsiine suspil'stvo, 16, рр. 41—52.
Ivanov V., & Voloshenyuk O. (2012). Mediaosvita ta mediagramotnist: pidruchnyk [Media education and media literacy: textbook]. Kyiv: Tsentr vil'noi presy.
Ivanov V., Voloshenyuk O., & Mokrohuz O. (2015). Mediagramotnist na urokakh suspil'nykh dystsyplin: plany-konspekty urokiv [Media literacy in social studies lessons: lesson plans]. Kyiv: TsVP, AUP.
Kaplan A., & Haenlein M. (2010). Users of the world, unite! The challenges and opportunities of social media. Business Horizons, 53, рр. 59—68. Available at: http://surl.li/ybxuqt.
Kelman H. C. (1958). Compliance, Identification, and Internalization: Three Processes of Attitude Change. Journal of Conflict Resolution, 2 (1), рр. 51—60.
Kharris R. (2002). Psikhologiia massovykh komunikatsii [Psychology of mass communications]. Praim-Yevroznak.
Kholod O. (2016). Manipuliatsiia suspil'stvom: mutatsiya i inmutatsiya yak kontseptsii sotsial'no-komunikatsiinykh tekhnolohii [Manipulation of society: mutation and immutation as concepts of social communication technologies]. Osvita rehionu, 4, рр. 108—111.
Kontseptsii vprovadzhennia mediaosvity v Ukraini (2016) [Concept of implementing media education in Ukraine]. Mediaosvita. Available at: http://surl.li/umnwb.
Korneiev V. (2014). Komunikatsiini tekhnolohii yak zasoby proektyvannia sotsial'noi diisnosti [Communication technologies as means of projecting social reality]. Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky, 56, рр. 176—181.
Kraiinikova T. (2014). Kultura mediaspozhyvannia v Ukraini: vid kons'yumerizmu do pros'yumerizmu [Culture of media consumption in Ukraine: from consumerism to prosumerism]. Boryspil': Liuksar.
Litostans'kyi V., Danilenko V., Melezhyk V., Ivanova T., Voloshenyuk O., & Ivanov V. (2014). Skhodynky do mediagramotnosti: prohrama dlia zahal'noosvitnikh navchal'nikh zakladiv 2—4 klasiv iz navchanniam ukrains'koiu movoiu, a takozh rosiiskoiu ta inshymy movamy natsional'nykh menshyn [Steps to media literacy: A program for general education institutions for grades 2-4 in the Ukrainian language, as well as Russian and other minority languages]. Kyiv: AUP, TsVP.
Lytvyn A. (2009). Zavdannia mediaosvity v konteksti pidvyshchennia yakosti profesiynoi pidhotovky [Tasks of media education in the context of improving the quality of professional training]. Available at: http://surl.li/sbaoqa.
Masterman L. (1997). A Rational for Media Education. Media Literacy in the Information Age, pp. 15—68. New Brunswick ; London: Transaction Publishers.
Morsy Z. (1984). Media Education. Paris: UNESCO.
Nazariuk T. (2012, December 6). Iz nevinnykh zhartiv — u novynni [From innocent jokes to news]. Media Sapiens. Available at: http://surl.li/jtwfeq.
Onkovych H. V. (2010). Mediaosvita v Ukraini: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku [Media education in Ukraine: current state and development prospects]. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia "Filolohichni nauky," 21, рр. 235—239.
Pocheptsov H., & Chukut S. (2006). Informatsiina polityka [Information policy]. Kyiv: Znannia.
Rizun V. (2003). Masy [Masses]. Kyiv: VPTs "Kyivskyi universytet."
Rizun V., & Tsymbalenko Ye. (2013). Mediakomunikatsii: do vyznachennia poniat [Media communications: towards the definition of concepts]. Ukrains'ke zhurnalistykoznavstvo, 14, рр. 50—56.
Robak V. (2002). Mediapedahohika: analiz innovatsiynoho zarubizhnogo dosvidu [Media pedagogy: analysis of innovative foreign experience]. Dialoh kul'tur: Ukraina u svitovomu konteksti: Filosofiia osvity, 8, рр. 70—92.
Sheibe S., & Rohou F. (2017). Mediagramotnist [Media literacy]. Kyiv: Tsentr Vil'noi Presy, Akademiia Ukrainskoi Presy.
Shostak I. (2021). Anketuvannia: metodychni rekomendatsii shchodo orhanizatsii ta provodennia sotsiolohichnoho doslidzhennia [Surveying: methodological recommendations for organizing and conducting sociological research]. Ostroh, 2021.
Skobeleva O. (2019). Skhil'nist' do manipul'atyvnoi povedinky v pidlitkovomu vitsi [Tendency to manipulative behavior in adolescence]. Insait: psykholohichni vymiry suspil'stva Available at: http://surl.li/umnuj.
Stewart K. (2003). Trust Transfer on the World Wide Web. Organization Science, 14 (1), рр. 5—17.
Zadorozhna I., & Kuznetsova Т. (2008). Mediaosvita [Media education]. Encyklopediia osvity. Kyiv: Yurinkom Inter.
Pro media : Zakon Ukrainy (2022). [Law of Ukraine on media]. [Online database]. VRU. Available at: http://surl.li/qjwqxc.
Zrazhevska N. (2012). Rozuminnia mediakultury: komunikatsiya, postmodern, identychnist', ideolohii, mediakontrol [Understanding media culture: communication, postmodernism, identity, ideologies, media control]. Cherkasy: Chabanenko Yu. A.
Список бібліографічних посилань
Binde J. Towards knowledge societies. Paris: UNESCO, 2005. 237 р.
Бржевська З., Гайдур Г., Аносов А. (2018). Вплив на достовірність інформації як загроза для інформаційного простору. Кібербезпека: освіта, наука, техніка. Том 2, № 2. С. 105—112. doi: 10.28925/2663- 4023.2018.2.105112.
Chaiken Sh., Ledgerwood A. A Theory of Heuristic and Systematic Information Processing. Handbook of Theories of Social Psychology. 1980. Vol. 1.
Чорна О. "Опора": Основним джерелом інформації майже 80% українців є соціальні мережі. 10.07.2023. Детектор медіа. URL: https://detector.media/infospace/article/213998/2023-07-10-opora-osnovnym-dzherelom-informatsii-mayzhe-80-ukraintsiv-ie-sotsialni-merezhi/.
Considine D. Media Education in United States of America. Educating for Media and the Digital Age: Country Reports. 1999. Р. 125—128. Austrian Federal Ministry of Education and Cultural Affairs & UNESCO.
Daft R. L., Lengel R. H. Information Richness: A New Approach to Managerial Behavior and Organization Design. Research in Organizational Behavior. 1984. № 6. Р. 191—233.
Для 60% молоді інтернет-ЗМІ — головне джерело інформації у час виборів. Новини здорової людини. URL: https://nzl.theukrainians.org/dlya-molodi-internet-zmi-golovne-dzherelo-informacziyi.html.
Dorr A. Media Literacy. In N. J. Smelser & P. B. Baltes (Eds.). International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences. 2001. Vol. 14.
Достовірність. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wikiДостовірність.
Духаніна Н. Медіаосвіта: теоретичний аналіз. Журналістика, філологія та медіа освіта : всеукр. наук.-практ. конф. Полтава : Освіта, 2009. С. 102—104.
Festinger L. A Theory of Cognitive Dissonance. Stanford University Press, 1957. 291 р.
Griffiths M., Kuss D. Adolescent social media addiction (revisited). Education and Health. 2017. № 29. Р. 49—52.
Hofstede G. Culture's Consequences: Comparing values, behaviors, institutions, and organizations across nations. 2nd ed. Thousand Oaks, CA : SAGE Publications, 2001.
Городенко Л. Теорія мережевої комунікації : монографія / за заг. наук. ред. В. Ф. Іванова Київ : Центр Вільної Преси ; Академія Української Преси, 2012. 387 с.
Hou Y., Xiong D., Jiang T., Song L., Wang Q. Social media addiction: Its impact, mediation, and intervention. Cyberpsychology: Journal of Psychosocial Research on Cyberspace. 2019. Vol. 13. № 1. Art. 4.
Hovland C., Janis I., Kelley H. Communication and Persuasion: Psychological Studies of Opinion Change. New Haven : Yale University Press, 1953. 315 р.
Information for All Programme. UNESCO. URL: https://www.unesco.org/en/ifap.
Іщенко А. Ю. Медіаосвіта як чинник підвищення якості освіти та засіб протистояння гуманітарної агресії : аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень : офіційне інтернет-представництво. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1795/ (дата звернення: 11.05.2018).
Медіаосвіта та медіаграмотність : підручник / ред.-упор.: В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк ; за науковою редакцією В. В. Різуна. Київ : Центр вільної преси, 2012. 352 с.
Іванов В., Шкоба О. Медіаосвіта та медіаграмотність: визначення термінів. Інформаційне суспільство. 2012. Вип. 16. С. 41—52.
Медіаосвіта та медіаграмотність : підручник / ред.-упор.: В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк ; за науковою редакцією В. В. Різуна. Київ : Центр вільної преси, 2012. 352 с.
Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін : плани-конспекти уроків / за ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза. Київ: ЦВП, АУП, 2015. 201 с.
Kaplan A., Haenlein M. Users of the world, unite! The challenges and opportunities of social media. Business Horizons. 2010. № 53. Р. 59—68. URL: http://surl.li/ybxuqt.
Kelman H. C. Compliance, Identification, and Internalization: Three Processes of Attitude Change. Journal of Conflict Resolution. 1958. № 2 (1). Р. 51—60.
Харрис Р. Психология массовых коммуникаций. Санкт-Петербург : Прайм-Еврознак, 2002. 448 с.
Холод О. Маніпуляція суспільством: мутація й інмутація як концепції соціально-комунікаційних технології. Освіта регіону. 2016. № 4. С. 108—111.
Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) / за ред. Л. А. Найдьонової, М. М. Слюсаревського. Київ, 2016. 16 с. Медіаосвіта. https://mediaosvita.org.ua/wp-content/uploads/2016/12/wp-content/uploads/2016/12/концепція-медіаосвіти.pdf.
Корнєєв В. Комунікаційні технології як засоби проектування соціальної дійсності. Наукові записки Інституту журналістики. 2014. Т. 56. С. 176—181.
Крайнікова Т. Культура медіаспоживання в Україні: від консьюмеризму до просьюмеризму : монографія. Бориспіль : Люксар, 2014. Т. 317. С. 336—371.
Літостанський В. В., Даниленко В. І., Мележик В. П., Іванова Т. В., Волошенюк О. В., Іванов В. Ф. Сходинки до медіа грамотності : навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2—4 класів із навчанням українською мовою, а також російською та іншими мовами національних меньшин / Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України, Академія української преси. Київ : АУП, ЦВП, 2014. 28 с.
Литвин А. Завдання медіаосвіти в контексті підвищення якості професійної підготовки. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Pippo/2009_4/Lytvyn.htm. (дата звернення 11.03.2017).
Masterman L. A Rational for Media Education. In Media Literacy in the Information Age. New Brunswick ; London : Transaction Publishers, 1997. Р. 15—68.
Morsy Z. Media Education. Paris : UNESCO, 1984. 406 р.
Назарук Т. Із невинних жартів — у новинні. 6.12.2012. Media Sapiens. URL: https://ms.detector.media/profstandarti/post/5473/2012-12-06-iz-nevynnykh-zhartiv-u-novynni/.
Онкович Г. В. Медіаосвіта в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Серія "Філологічні науки". 2010. № 21. С. 235-239.
Почепцов Г., Чукут С. Інформаційна політика. Київ : Знання, 2006. 665 с.
Різун В. Маси. Київ : ВПЦ "Київський університет", 2003. 118 с.
Різун В., Цимбаленко Є. Медіакомунікації: до визначення понять. Українське журналістикознавство. 2013. № 14. С. 50—56.
Робак В. Медіапедагогіка: аналіз інноваційного зарубіжного досвіду. Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти. 2002. № 8. С. 70—92.
Шейбе С., Рогоу Ф. Медіаграмотність. Київ : Центр Вільної Преси ; Академія Української Преси, 2017. 447 с.
Шостак І. Анкетування : методичні рекомендації щодо організації та проведення соціологічного дослідження. Острог, 2021. 40 с.
Скобелєва О. В. Схильність до маніпулятивної поведінки в підлітковому віці. Інсайт : психологічні виміри суспільства : матеріали міжнар. конф. / ред. кол. : І. С. Попович, С. І. Бабатіна, І. Р. Крупник та ін. Херсон : Гельветика, 2019. Вип. 1 (16). С. 254—256.
Stewart K. Trust Transfer on the World Wide Web. Organization Science. 2003. № 14 (1). Р. 5—17.
Задорожна І. Т., Кузнецова Т. В. Медіаосвіта. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України ; гол. ред. В. Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 742 с.
Про медіа : Закон України від 13 грудня 2022 р. № 2849-IX. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text.
Зражевська Н. Розуміння медіакультури: комунікація, постмодерн, ідентичність, ідеології, медіа контроль : монографія. Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2012. 198 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.
