Становлення наукознавства в Україні
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2025.7(348).18-24Ключові слова:
бібліометричні технології, консолідація даних, наукознавство, наукометричні дослідження, оцінювання ефективності досліджень, штучний інтелектАнотація
У статті проаналізовано доробок наукових шкіл Г. Доброва (наукознавчі дослідження й теоретичні засади щодо оптимального розвитку науково-технічного потенціалу країни та методів його вимірювання); В. Глушкова (створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації управління економікою); О. Онищенка (упровадження автоматизації бібліотечно-інформаційних процесів, доповнене інформаційно-аналітичним опрацюванням) на шляху становлення технологій вітчизняної наукометрії як самостійної наукової дисципліни, що вивчає когнітивні комунікації в науці за частотою цитувань наукових праць та їхніх авторів. Визначено актуальність проблематики сучасного бачення ситуації щодо вибору підходів до принципів оцінювання ефективності результатів вітчизняних досліджень за допомогою науко-метричних технологій. Обґрунтовано використання технологій консолідації бібліометричних даних від наявних вітчизняних і закордонних наукометричних джерел. Розглянуто два найпопулярніші у вітчизняному науковому середовищі метричні проєкти: інформаційно-аналітичну систему "Бібліометрика української науки" та
Ukrainian National H-index Ranking — некомерційний рейтинг наукових організацій та установ, що спеціалізуються на наукових дослідженнях. Зазначено, що сервіси цих бібліометричних проєктів є взаємодоповнювальними, зокрема "Бібліометрика української науки" має розвинений аналітичний апарат, який містить дані про галузевий і територіальний розподіл науковців тощо, а Ukrainian National H-index Ranking обчислює власний H-index і пропонує систему отримання сертифікатів (звітів) користувачами. Констатовано, що подальший розвиток наукометричних технологій в Україні потребує оновлення нормативної бази щодо оцінювання результативності наукових досліджень, яка має відповідати засадам Лейденського маніфесту. Наголошено на доцільності створення єдиної інтеграційної платформи, в якій враховуватимуться напрацювання наявних вітчизняних і закордонних метричних проєктів, для можливості формування експертних висновків щодо ефективності вітчизняної науки.
Посилання
Про інформацію : Закон України від 02.10.92 № 2658-XII. Відомості Верховної Ради України, 1992. № 48. Cт. 650. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#Text.
Про науково-технічну інформацію : Закон України від 25.06.93 № 3323-XII. Відомості Верховної Ради України. 1993. № 33. Cт. 345. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3322-12#Text.
Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України. Відомості Верховної Ради України, 2016. № 3. Cт. 25. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text.
Добров Г. Наука про науку. Введення у загальне наукознавство: монографія. Київ : Наукова Думка, 1989. 301 с.
Бібліометрика української науки. 2024. URL: https://nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?page=search.
Костенко Л., Симоненко Т., Жабін О. Проект "Бібліометрика української науки": ідея, реалізація, задуми. Вісник Книжкової палати. 2019. № 5. С. 30—33.
Бібліометрика української науки: про проєкт. 2024. URL: https://nbuviap.gov.ua/bpnu/index.php?page=about.
Kostenko L., Kopanieva V., Hryhorevska O., Zhabin A., Kubko. A. Scientometric research of the migration waves of Ukrainian scientists at the beginning of the XXI century. SKHID. 2024. Vol. 6 (3). Р. 65—71. DOI: https://doi.org/10.21847/2411-3093.639.
Костенко Л. Й., Жабін О. І. Національна бібліометрика України: проблеми формування. Вісник Книжкової палати. 2024. № 7. С. 26—32. DOI: https://doi.org/10.36273/2076-9555.2024.7(336).26-32.
Ukrainian National H-index Ranking: про рейтинг. URL: https://ua.h-index.com/uk/about.
Костенко Л., Копанєва В., Жабін О. Бібліотечна Україна XXI століття: консолідаційний вектор розвитку.
Вісник Книжкової палати. 2024. № 11. С. 23—29. DOI: https://doi.org/10.36273/2076-9555.2024.11(340).23-29.
Hicks, D., Wouters, P., Waltman, L. et al. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature. 2015. № 520. Р. 429—431.
Костенко Л., Симоненко Т. Наукометрія: від нумерології до Лейденського маніфесту. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2016. Вип. 43. С. 285—295.
Горовий В. М. Критерії якості наукових досліджень у контексті забезпечення національних інтересів. Вісник Національної академії наук України. 2015. № 6. С. 74—80.
Попович О. Наукометричне невігластво (щодо манії бюрократій запровадити цифрове оцінювання науки). 6.02.2020. Граніт науки. URL: https://un-sci.com/ru/2020/02/06/naukometrichne-neviglastvo-shhodo-
mani%D1%97-byurokratij-zaprovaditi-czifrove-oczinyuvannya-nauki/.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.
