Фактчекінг: міжнародний досвід і перспективи розвитку
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2025.8(349).25-29Ключові слова:
фактчекінг, фактчекінгові організації, дезінформація, фейкові новини, штучний інтелектАнотація
Статтю присвячено аспектам використання фактчекінгу у глобальному медіапросторі. Розглянуто етапи історичного розвитку журналістського контролю фактів. Визначено основні сучасні тенденції фактчекінгу та його роль у протидії фейковим новинам і дезінформації.
Проаналізовано особливості фактчекінгу в різних країнах, висвітлено діяльність незалежних фактчекінгових організацій та ініціатив медіакомпаній.
Увагу зосереджено на технологічних аспектах розвитку фактчекінгу, зокрема використанні штучного інтелекту й автоматизованих алгоритмів для перевірки інформації.
Підсумовано, що перспективи подальшого розвитку фактчекінгу у світі пов'язані з еволюцією технологій і соцмереж, оскільки саме журналістська перевірка фактів та тверджень на точність і правдивість є вагомим чинником для підтримання інформаційної гігієни. Окрім того, вагоме значення має міжнародна співпраця, вдосконалення технологічних інструментів і підвищення рівня медіаграмотності населення.
Посилання
Гороховський О. М. Фактчек як тренд розслідувань: можливості та перспективи : практ. посіб. Дніпро : Ліра, 2017. 133 с.
Інструменти штучного інтелекту: гайд для ОГС. Київ, 2024. URL: https://cedem.org.ua/wp-content/uploads/2024/01/Gaid-dlya-OGS-pro-shtuchnyi-intelekt.pdf.
Кияшко Ю. Фактчекінг як інструмент протидії маніпулятивному впливу електронних ЗМІ. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. 2019. Вип. 45. С. 28—35.
Луценко Є. Meta відмовляється від фактчекінгу у своїх соцмережах: як це вплине на Facebook та Instagram.
Макаревич Я. Facebook та дезінформація: чи достатньо ми приділяємо уваги модерації контенту? Детектор медіа. 2025. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2025/02/3/7496532/.
Островська Н. В. Фактчекінг в Україні: актуальні проблеми реалізації формату. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціальні комунікації. 2021. Вип. 17. URL: https://periodicals.karazin.ua/sc/article/view/17957.
"Протидіємо безперервним дезінформаційним кампаніям Росії": вісім років роботи EUvsDisinfo. EUvsDisinfo. 2023. URL: https://euvsdisinfo.eu/ua/протидіємо-безперервним-дезінформа/.
Шевченко В. Фактчекінг і верифікація у журналістській роботі. Образ. 2018. Вип. 1. С. 140—153.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.
