Феномен постправди в сучасній докудрамі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36273/2076-9555.2025.10(351).16-21

Ключові слова:

медіа, медіареальність, постправда, докудрама, наратив, маніпуляції, документальність

Анотація

У статті досліджено феномен постправди як основний чинник трансформації сучасної документальної драми (докудрами). Метою дослідження є аналіз виявів постправди в актуальній докудрамі, дослідження художніх і наративних стратегій конструювання достовірності й оцінювання їх впливу на сприйняття фактів глядацькою авдиторією. Аналіз зосереджено на особливостях наративної архітектоніки докудрами доби постправди, в якій художні засоби часто поєднано з елементами журналістського репортажу чи архівними
матеріалами. З'ясовано, що до основних стратегій, які формують "постправдову" докудраму, належать драматизація подій із залученням акторів; монтаж, що підсилює емоційний резонанс; естетизація травматичного досвіду; використання суб'єктивних поглядів і фокусування на особистих історіях замість об'єктивного аналізу. Ці засоби дають змогу створювати у глядача ілюзію автентичності, підміняючи істину інтерпретацією, яка відповідає очікуванням чи світоглядним засадам авдиторії. Результати дослідження свідчать, що докудрама може слугувати ефективним інструментом формування колективної пам'яті й моделювання уявлень про минуле та сучасність.

Біографії авторів

Оксана Кирилова

кандидатка філологічних наук, доцентка, деканеса факультету систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Олена Ткаченко

докторка філологічних наук, професорка кафедри масової та міжнародної комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Олег Чекменев

здобувач вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Посилання

Бортнік Ж. Між документальним та постдокументальним: вектори пошуків сучасної української драми. Брехтівський часопис: статті, есе, переклади. Збірник наукових праць (Філологічні науки). 2023.

№ 9. С. 57—71. DOI: https://doi.org/10.35433/brecht.9.2023.57-71.

Бутиріна М. Постправда: істиною володіє той, хто контролює наративи. Медіанаративи : колективна монографія. Дніпро : Ліра, 2022. С. 4—15.

Міщенко М. М. Документальний кінематограф України: між історичною реконструкцією та філософським осмисленням. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філософія. Філософські перипетії. 2014. № 1116. С. 47—51.

Чорна К. Специфіка документальної драми в контексті інфотейнментизації телевізійного простору. Мистецтвознавчі записки. 2020. № 38. С. 201—207. URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=992916.

Яценко А. Прийоми докудрами у висвітленні кримінальної інформації на загальнонаціональному та регіональному телебаченні України. Масова комунікація у глобальному та національному вимірах. 2016. № 6. С. 48—54.

d'Ancona M. Post-Truth: the new war on truth and how to fight back. London : Ebury Publishing, 2017. 160 p.

Harindranath R. Veridicality and the truth claims of the documentary in the post-truth era: rethinking audiences "horizon of expectations". Journal of audience and reception studies. 2018. Vol. 15, no. 1.

URL: https://www.participations.org/15-01-23-harindranath.pdf.

Hayes J. E. Rethinking docudrama and its origins from radio and film to streaming media. Television & new media. 2023. DOI: https://doi.org/10.1177/15274764231213811 (accessed: 13.05.2025).

Hussain A. Theorising post-truth: a postmodern phenomenon. Journal of comparative literature and aesthetics. 2019. Vol. 42, no. 1. P. 150—162. URL: https://www.proquest.com/docview/2350120587?sourcetype =Scholarly%20Journals.

In Event of Moon Disaster. Arts at MIT. URL: https://arts.mit.edu/in-event-of-moon-disaster/ (accessed: 13.05.2025).

Jauss H. R., Benzinger E. Literary history as a challenge to literary theory. New literary history. 1970. Vol. 2, no. 1. P. 7. DOI: https://doi.org/10.2307/468585 (accessed: 13.05.2025).

Leithart C. How Peter Jackson brought WWI to life in "they shall not grow old". Frame.io Insider. URL: https://blog.frame.io/2019/06/06/peter-jackson-they-shall-not-grow-old/ (accessed: 13.05.2025).

Rothkopf J. Deepfake technology enters the documentary world (published 2020). The New York Times. URL: https://www.nytimes.com/2020/07/01/movies/deepfakes-documentary-welcome-to-chechnya.html (accessed: 13.05.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-01

Номер

№ 10 (2025)

Розділ

Соціокомунікаційні технології

Ліцензія

Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".

Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.

Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редак­цією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.

Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.

Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський го­норар не виплачується й авторський примірник не надається.

Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.