Полум'я над сторінками: спалена книга як мовчазна жертва ідеології

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.36273/2076-9555.2025.11(352).39-47

Ключові слова:

знищення книг, спалення книг, ідеологія, цензура, символізм, контроль думок, інтелектуальна свобода, культурна репресія, символ фенікса

Анотація

Статтю присвячено дослідженню багатовікової історії знищення книг. Спалену книгу розглянуто не лише як результат фізичної втрати інформації, а і як трагічний символ ідеологічної боротьби та геноциду культурної спадщини. Проаналізовано причини та наслідки цілеспрямованого вилучення й знищення літератури в різні історичні періоди; наголошено на її значенні як об'єкта контролю, інструменту пропаганди та мішені для придушення вільнодумства.
Особливу увагу приділено символічній ролі спаленої книги як мовчазного свідка ідеологічної
непримиренності, потужного заклику до захисту інтелектуальної свободи, культурного розмаїття, потреби збереження культурної спадщини.
Окремо розглянуто український контекст — від імперських заборон і радянської цензури до сучасного знищення бібліотек під час війни. Висвітлено традиції опору та відродження: від самвидаву до цифрового збереження літературної спадщини. Констатовано, що книга в українській історії постає символом гідності й культурного спротиву.
Наголошено на потребі осмислення наслідків втрат бібліотечних фондів та актуалізації завдання збереження культурної пам'яті в сучасному інформаційному просторі.

Біографії авторів

Михайло Онищук

кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу моніторингу книжкової індустрії та медіа Книжкової палати України

Марина Ганечко

старша наукова співробітниця відділу моніторингу книжкової індустрії та медіа Книжкової палати України

Посилання

Ovenden R. Burning the Books: A History of the Deliberate Destruction of Knowledge. Cambridge : Belknap

Press, 2020. 320 p.

Boissoneault L. A Brief History of Book Burning, From the Printing Press to Internet Archives. 3.08.2017.

Smithsonian Magazine. URL: https://www.smithsonianmag.com/history/brief-history-book-burning-printing-press-internet-archives-180964697/.

Biscontini T. Nazi Book Burnings. 2023. EBSCO. URL: https://www.ebsco.com/research-starters/history/nazi-

book-burnings.

Knuth R. LIBRICIDE: The Regime-Sponsored Destruction of Books and Libraries in the Twentieth Century.

Westport, CT : Praeger, 2003. 277 р.

Crouch I. Heated Debates, Burning Books. 21.06.2011. The New Yorker. URL: https://www.newyorker.com/books/page-turner/heated-debates-burning-books.

Levin B. Conservatives Are Just Openly Endorsing Book Burning Now. 11.11.2021. Vanity Fair. URL:

https://www.vanityfair.com/news/2021/11/virginia-school-board-book-burning?srsltid=AfmBOoqqJ5xOY1krkJNvXYGdnomGu8YwjSfEaQ8PhwjXbjUtJkCQHDwQ.

Тимошик М. Історія видавничої справи : підручник. 2-ге вид., випр. Київ : Наша наука і культура, 2007.

c.

Бібліокластія. Українська бібліотечна енциклопедія. URL: https://ube.nlu.org.ua/article/Бібліокластія.

Дзира О. Війна з українською книгою: радянські часи та сучасні реалії. Українознавчий альманах. 2022.

Вип. 30. С. 59—65.

Колісник Ю. В. Засилля політичної цензури в інформаційному просторі УРСР [Архівовано 9 грудня 2017 у Wayback Machine]. Вісник Львівського ун-ту. Серія: Журналістика. 2011. Вип. 35. С. 167—179.

Бондарєва Х. Комітет ПАРЄ визнав стирання РФ української культурної ідентичності елементом геноциду. Європейська правда. 28.05.2024. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2024/05/28/7186922/.

Федотова О. Спалення книг як прояв цензурного контролю над культурою. Вісник Книжкової палати.

№ 3. С. 44.

Зворський С. Стирання слова. 2024. Читомо. URL: https://chytomo.com/znyshchennia-bibliotek/.

Крутов М. Спалення книг: історія та сучасність. 2016. Суспільство. URL: https://ru.krymr.com

/a/27491616.html.

United States Holocaust Memorial Museum, Washington, DC. Nazi Book Burnings. Encyclopedia Holocaust.

URL: https://encyclopedia.ushmm.org/content/en/article/book-burning.

Тарасова Д. З кого російський уряд взяв приклад палити книжки. 22.09.2014. Еспресо. URL:

https://espreso.tv/article/2014/09/22/z_koho_rosiyskyy_uryad_vzyav_pryklad_palyty_knyzhky.

Самех Е. Втрачені бібліотеки світу та їхні таємниці: розгадка історичних загадок. 24.04.2024. Сonnollycove. URL: https://www.connollycove.com/the-lost-libraries-of-the-world/.

Салабан Н. Сам пишу, сам друкую, сам поширюю, сам за це сиджу в тюрмі. 2018. Читомо. URL:

https://chytomo.com/samvydav-sam-pyshu-sam-drukuiu-sam-poshyriuiu-sam-za-tse-sydzhu-v-tiurmi/.

Напюрковський М. Електронні книжки не горять. 16.10.2019. Verbum. URL: https://www.verbum.com.ua

/10/2019/library-shadows/ebooks-dont-burn/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-25

Номер

№ 11 (2025)

Розділ

Історичні розвідки

Ліцензія

Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".

Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.

Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редак­цією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.

Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.

Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський го­норар не виплачується й авторський примірник не надається.

Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.