Цифрові проєкти головної бібліотеки Дніпровського регіону: сучасний стан і перспективи розвитку
DOI:
https://doi.org/10.36273/2076-9555.2025.12(353).22-28Ключові слова:
Дніпровський регіон, ДОУНБ, цифрові проєкти, інформаційні ресурси, портал , краєзнавча електронна бібліотекаАнотація
Статтю присвячено актуальній проблемі реалізації цифрових проєктів у Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Первоучителів слов'янських Кирила та Мефодія з метою створення власних електронних інформаційних ресурсів, продуктів і послуг для кількісного, якісного, оперативного забезпечення інформаційних потреб віддалених користувачів у контексті цифровізації міста й регіону.
Наголошено, що дослідження цифрових проєктів головної бібліотеки регіону є актуальним, оскільки в умовах воєнного стану установа продовжує розширювати традиційні функції сховища документів, постійно впроваджуючи цифрові технології в діяльність, зокрема для створення інформаційних ресурсів, продуктів і послуг. Визначено, що в умовах цифровізації особливого значення набуває інформаційно-технологічний напрям проєктної діяльності бібліотеки з метою створення власних електронних ресурсів і продуктів; запровадження послуг у дистанційному форматі.
Проаналізовано цифрові проєкти головної бібліотеки Дніпровського регіону. З'ясовано роль і значення бібліотечних цифрових проєктів для створення власних і спільних з іншими структурами інформаційних ресурсів, збереження культурної й історичної спадщини, забезпечення інформаційних потреб віддалених користувачів. Розглянуто сучасний стан і перспективи розвитку цифрових проєктів головної бібліотеки Дніпровського регіону в умовах воєнного стану.
Посилання
Грибіненко Д. Діджиталізація економіки в новій парадигмі цифрової трансформації. Міжнародні відносини. Серія: Економічні науки. 2018. № 16. С. 35—37. URL: http://journals.iir.edu.ua/index.php/ec_n/article/ view/3523.
Давидова І. О. Соціально-комунікаційна теорія бібліотечної діяльності: становлення та шляхи розвитку. Бібліотечний вісник. 2014. № 6. С. 8—12.
Державна стратегія регіонального розвитку на 2021—2027 роки та план заходів з її реалізації. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/regionalna-politika/strategichne-planuvannya-regionalnogo-rozvitku/derzhavna-strategiya-regionalnogo-rozvitku-na-2021-2027-roki-ta-plan-zahodiv-z-yiyi-realizaciyi.
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов'янських Кирила та Мефодія : офіційний вебсайт. URL: https://www.libr.dp.ua/.
Добровольська В. В. Електронна бібліотека "Україніка" — унікальний інтегрований ресурс цифрової документальної спадщини. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2020. № 1. С. 79—87. DOI: https://doi.org/10.32461/2409-9805.1.2020.205424.
Добровольська В. В., Чередник Л. А. Інноваційна діяльність бібліотек в умовах цифрового суспільства. Біб-ліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2023. № 1. С. 5—11. DOI: https://doi.org/10.32461 /2409-9805.1.2023.276758.
Encyclopedia of Information Science and Technology. Fourth Edition (10 Volumes). IGI Global, June, 2017. 8104 р.
Інформаційно-аналітичний звіт ДОУНБ. 2024. / упоряд.: Т. О. Абраїмова, О. В. Шевченко, Ю. М. Зюлева. Дніпро : ДОУНБ, 2025. 194 с.
Кобєлєв О. М. Інформаційна аналітика в структурі бібліотечної діяльності в Україні : монографія. Харків : ХДАК, 2012. 246 с.
Колоскова Г. В. Бібліотечно-інформаційний потенціал регіону: організаційно-функціональний аспект : дис. … д-ра філософії з інформаційної, бібліотечної та архівної справи. ХДАК, 2021. 222 с.
Колоскова Г. Бібліотечно-інформаційний потенціал як складник ресурсного потенціалу інформаційної економіки регіону. Вісник Книжкової палати. 2023. № 4. С. 39—47. DOI: 10.36273/2076-9555.2023.4(321).39-47.
Кунанець Н., Липак Г., Пасічник В. Формування консолідованого інформаційного ресурсу розумного міста: бібліотечний аспект. Бібліотечний вісник. 2017. № 2. С. 3—8.
Лобузін І. Цифрові бібліотечні проєкти: технологічні рішення та управління життєвим циклом колекцій. : монографія. Київ : НБУВ, 2016. 216 с.
Лобузіна К. В. Цифровий бібліотечний проєкт: визначення, структура, організаційні форми. Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації : матеріали Міжнар. наук. конф. (6—8 жовт. 2020 р.). НБУВ. Київ, 2020. С. 209—213. URL: http://conference.nbuv.gov.ua /report/view/id/1007.
Макарова М. Цифрові проєкти у бібліотечній сфері України. Цифрова платформа: інформаційні технології у соціокультурній сфері. 2024. Том 7. № 1. С. 123—138. URL: http://infotech-soccult.knukim.edu.ua/article /view/307014/298585.
Мар'їна О. Ю. Бібліотека в цифровому просторі : монографія. Харків : ХДАК, 2017. 326 с.
Портал "ДніпроКультура". URL: https://www.dnipro.libr.dp.ua/index.php?route=tool/summary.
Регіональна програма інформатизації "Дніпропетровщина: цифрова трансформація" на 2023—2025 роки. URL: https://oblrada.dp.gov.ua/rishennia/про-регіональну-програму-інформатиз.
Чумак Є. Електронні бібліотеки як вагомий складник національного інформаційного простору України. Вісник Книжкової палати. 2023. № 5. С. 16—3. DOI: https://doi.org/10.36273/2076-9555.2023.5(322).16-23.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Надсилаючи авторський оригінал статті в редакцію, автор тим самим дає згоду на використання його персональних даних для публікації в журналі, а також на розміщення статті в електронній версії журналу на веб-сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відповідно до наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17 жовтня 2012 року № 1111 "Про затвердження Порядку формування Переліку наукових фахових видань України".
Авторський оригінал має бути завершеним твором і не може доопрацьовуватись автором після прийняття редакцією.
Статті, що не відповідають викладеним вимогам, або містять не всі елементи (наприклад, без індекса УДК), редакцією не приймаються. Оригінали, не прийняті до опублікування, авторам не повертаються.
Редакція має право робити редакційні правки, які не впливають на смисл тексту. Правки узгоджуються з автором.
Публікація статей в журналі безоплатна. Авторський гонорар не виплачується й авторський примірник не надається.
Автори, які хочуть придбати журнал, зазначають це в листі при надсиланні матеріалів до редакції, вказавши електронну адресу для надсилання рахунку за примірник журналу. Отримати примірник можна після надходження коштів на рахунок Книжкової палати. Без попереднього замовлення придбати примірник журналу не можна.
