Інтегрований інформаційний підхід до моніторингу втрат і пошкоджень об'єктів культурної спадщини й українські реалії

Анотація

У статті розглянуто основні принципи інтегрованого інформаційного підходу до моніторингу та документування втрат і пошкоджень об'єктів культурної спадщини в Україні в умовах російсько-української війни. Констатовано, що масштабність і гнучкість інтегрованого інформаційного підходу залежать як від застосування сучасних технологій, що допомагають охопити великі території та виявляти зміни з часом; забезпечують моніторинг і прогнозування в режимі реального часу; слугують для ґрунтовного аналізу стану спадщини, так і від результатів державного й громадського моніторингу на національному й місцевому рівнях. Доведено, що інформаційна взаємодія, відкритість даних, використання міжнародних стандартів метаданих і цифрова фіксація є обов'язковими елементами створення сталої системи охорони спадщини у воєнний час. Зазначено, що український досвід вирізняється синергією між державними структурами, академічними установами, волонтерськими ініціативами й міжнародними партнерами, що дає змогу охопити як офіційний, так і неофіційний моніторинг культурних втрат. З'ясовано, що специфічною особливістю діяльності нашої країни в зазначеній сфері є залучення представників держави та громадянського суспільства до моніторингу й документування втрат культурної спадщини та створення низки ініціатив. Наголошено, що для подальшого розвитку системи моніторингу в Україні доцільно запровадити національну платформу обліку втрат (на кшталт SOC UNESCO), забезпечити підтримку громадського картографування, залучати штучний інтелект до опрацювання зображень, створити інституційну мережу кураторів інформації щодо спадщини, які працюватимуть на перетині гуманітарних досліджень, ІТ і кризового менеджменту.