Бібліотечна Україна

минуле, сучасне, майбутнє

Автор(и)

  • Леонід Костенко кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Україна https://orcid.org/0000-0001-7629-1228
  • Вікторія Копанєва кандидатка історичних наук, доцентка кафедри інформаційних комунікацій Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-9838-4855
  • Олександр Жабін науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Україна https://orcid.org/0000-0001-5693-2155

DOI:

https://doi.org/10.36273/2076-9555.2026.3(356).29-34

Ключові слова:

бібліотечна діяльність, генеративний штучний інтелект, нейронні мережі, цифровізація

Анотація

У статті розглянуто умовні історичні етапи розвитку бібліотечної діяльності, зокрема доцифровий, цифровий та окреслено підходи до постцифрового. Констатовано, що бібліотечне середовище України розвивається відповідно до історичних тенденцій розбудови книгозбірень світу. Висвітлено особливості початкового періоду розвитку бібліотечної діяльності на теренах України. Наголошено, що стрімкі темпи впровадження цифрових інновацій сприяли трансформації провідних бібліотек у науково-інформаційні комплекси з розширенням традиційного функціоналу завдяки аналітичній і прогностично-експертній діяль­ності. Визначено теоретико-методологічні засади подальших шляхів функціонального розвитку бібліотеки XXI ст. в умовах цифровізації. Зауважено, що основою досліджень у сфері штучного інтелекту (ШІ) в Україні слід вважати напрацювання видатного вітчизняного науковця В. Глушкова, який наголошував на доцільності розроблення й застосування алгоритмів ШІ для автоматизації керування економікою держави. Зроблено висновок, що поступове збільшення обсягів використання технологій штучного інтелекту в діяльності книгозбірень сприятиме становленню сучасної бібліотеки під загальним патронатом ШІ.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-12

Номер

Розділ

Бібліотечна справа