Бібліотеки в парадигмі відкритої науки

академічний кейс

Анотація

Статтю присвячено аналізу трансформації ролі академічних бібліотек у контексті становлення та розвитку парадигми відкритої науки. Наголошено, що сучасна академічна бібліотека з посередника в наданні доступу до інформації перетворюється на стратегічного партнера в науково-дослідному процесі на засадах відкритості даних, публікацій, цифрових ресурсів. На основі академічного кейсу Національної академії наук (НАН) України проаналізовано практичні механізми впровадження принципів відкритості в консолідованому ресурсі дослідницьких даних і відкритих публікацій LibNAS UA. Розглянуто роль провідних світових бібліотек у впровадженні інституційних репозитаріїв, систем керування дослідницькими даними, підтримці відкритих ідентифікаторів (ORCID, DOI, ROR) і забезпеченні відповідності міжнародним стандартам відкритості (FAIR, OpenAIRE). Зосереджено увагу на нових сервісних підходах бібліотек, зокрема супроводі дослідників у питаннях підготовки планів керування даними, самоархівування публікацій, вибору журналів відкритого доступу, використання ліцензій Creative Commons, а також консультуванні щодо етики публікацій і відповідального використання даних. Проведений аналіз демонструє, як впровадження інструментів і політик відкритої науки сприяє підвищенню видимості наукових результатів, розширенню міжнародної співпраці, посиленню інституційної репутації та формуванню інноваційного середовища для дослідників. Підсумовано, що успішна реалізація принципів відкритості потребує узгоджених стратегій, підвищення рівня цифрових компетентностей бібліотечного персоналу й активної міжінституційної взаємодії.